Реферат

Реферат (від. лат. rеfеrrе – “доповідати, повідомляти”) – вид письмового повідомлення, короткий виклад головних думок, поєднаних однією темою, їх систематизація, узагальнення і оцінка; текст, що передає головну інформацію першоджерела.

Словник української мови в 11-ти томах подає таке визначення цього слова:

“Реферат – це: 1. Короткий усний або письмовий виклад наукової праці, результатів наукового дослідження, змісту книги. 2. Доповідь на будь-яку тему, зроблена на основі критичного огляду літературних та інших джерел” (C. 157-158).

Передусім у рефераті має бути відповідь на питання: Що нового можна знайти у цій публікації? Саме таке завдання стоїть перед референтом (тим, хто пише реферат), який повідомляє про основні характеристики, зміст первинного документа. Цим він допомагає читачеві відібрати необхідну для нього літературу. Реферат – документ вторинний, компілятивний, у більшості випадків не може замінити першоджерело. Монографічний реферат готують за одним джерелом, оглядовий – за декількома книгами, розділами або статтями.

Рекомендований обсяг реферату – 10-12 друкованих сторінок (0,5 друкованого аркуша). Найчастіше його пишуть своїми словами. Цитати вводять у текст лише тоді, коли вони необхідні для повнішого розкриття теми або якщо вони викликають у референта заперечення. У тексті не повинно бути нічого зайвого, що не стосується теми, ніяких недоречних відступів. Відповідність змісту реферату заданій темі є одним із критеріїв його оцінки.

Процес написання реферату включає вибір теми, вивчення літератури, складання плану, написання й редагування тексту, оформлення реферату.

Складники реферату:

1. Назва міністерства, якому підпорядковується установа.

2. Назва закладу, в якому навчається автор.

3. Назва кафедри, на якій викопано роботу.

4. Назва дисципліни (наприклад, українська мова за професійним спрямуванням).

5. Заголовок (тема реферату).

6. Назва виду документа (реферат).

7. Посада (студент) та номер групи, в якій навчається автор.

8. Прізвище, ім’я, по батькові автора.

9. Прізвище, ім’я, по батькові, посада, науковий ступінь наукового керівника роботи.

10. Місто й рік написання.

11. Текст, який складається з: вступу; основної частини; висновків.

12. Список використаної літератури.

 

Елементи 1-10 зазначаються на титульній сторінці. Список використаної літератури подають наприкінці тексту.

Першим і найвідповідальнішим етапом наукової роботи є вибір теми дослідження та її формулювання. Практика свідчить, що правильно обрати тему означає наполовину забезпечити успішне виконання роботи. Іноді до заголовка можна додати підзаголовок, який конкретизуватиме обраний напрям дослідження (зі словами "на матеріалі..." або без них). Наприклад: ПИСЕМНЕ ПРОФЕСІЙНЕ СПІЛКУВАННЯ, ЙОГО ФУНКЦІЇ: (на матеріалі) ведення ділової кореспонденції українською та англійською мовами.

Другий етап підготовки реферату – ознайомлення з літературою. Пошук відповідних джерел здійснюється за довідковими та бібліографічними виданнями, різними каталогами – алфавітним, систематичним або тематичним – у бібліотеках, за міжбібліотечним абонементом.

Третій етап опрацювання знайденої літератури. Він включає визначення основної думки відповідно до теми, виписування цитат, добір аргументів, зіставлення та порівняння думок різних авторів (із формуванням на їх основі власного погляду).

Четвертий етап складання плану реферату. План складається з таких структурних частин: вступу, двох або більше розділів, висновків та списку використаних джерел. Заголовок першого розділу має відображати загальні аспекти обраної теми, другого (третього тощо) – конкретизувати напрям дослідження, найчастіше – із застосуванням дедуктивного методу (від загального до одиничного).

П’ятий етап написання основної частини реферату. Для зручності доцільно мати із собою кілька текстів, щоб на їх основі створити один текст на відповідну тему. Так, наприклад, теоретичні положення теми “Етапи розвитку української літературної мови” можна проілюструвати цитатами з художніх творів різних періодів; до тем “Культура мовлення. Мовний етикет”, “Суржик (сленг) як мовна проблема” додати невеликий (до 10 позицій) словничок найпоширеніших висловів тощо.

Краще буде, якщо у рефераті будуть висвітлені і власні думки автора, що виникли після опрацювання літератури.