Номенклатура фінансових ф’ючерсів на біржі LIFFE.

Індексний контракт

Індексний контракт – це договірне зобов’язання продати (купити) стандартну величину одного з індексів за ціною, погодженою на момент укладення угоди, на вказану дату в майбутньому. Для більшості індексів США стандартна величина, або грошовий коефіцієнт, становить $500.

 

Технологія індексних угод полягає в тому, що позитивні або від’ємні значення величини індекса множаться на грошовий коефіцієнт, і отриману таким чином суму сплачує одна із сторін. Індексні ф’ючерси не передбачають будь-яких поставок цінних паперів, угоди закриваються через сплату різниці, що утворюється від руху індекса вгору або вниз. Результат угоди виражається маржевими позиціями сторін на момент закінчення контракту, тобто власне закриття контракту відбувається з допомогою так званої ринкової позначки, суть якої пояснимо далі.

Основні ринки фінансових ф’ючерсів

· Чикаго Борд оф Трейд (CBOT), заснована у 1848 р.;

· Чиказька товарна біржа (CME), фінансові ф’ючерси запроваджені у 1972 р. через Міжнародний валютний ринок (IMM);

· Товарна біржа, Нью-Йорк (СОМЕХ);

· Лондонська Міжнародна біржа фінансових ф’ючерсів (LIFFE), найбільша в Західній Європі строкова фінансова біржа, у 2002 р. її купила Європейська фондова біржа, Eurunext, яка сама є продуктом злиття кількох бірж;

· Строкова біржа фінансових інструментів, Париж (MATIF);

· Сінгапурська міжнародна валютна біржа (SIMEX);

· Європейська біржа деривативів (EUREX), створена у 1998 р. в результаті злиття Німецької DTB та Швейцарської SOFEX.

1. Валюта: англійський фунт стерлінгів (£); євро (EURO);

японська ієна (¥); швейцарський франк (SF).

2. Відсоткові інструменти:

тримісячний євродоларовий депозит;

тримісячний стерлінговий депозит;

довгострокові британські державні облігації;

середньострокові британські державні облігації;

короткострокові британські державні облігації;

казначейські облігації США;

японські облігації державної позики;

німецькі федеральні позики.

3. Індекс: FT-SE 100 (Financial Times Stock Exchange) – фондовий індекс на 100 акцій Лондонської фондової біржі, що визначається газетою “Файненшел Таймс”.

За характером участі на ринку фінансових ф’ючерсів учасників поділяють на дві групи:

· безпосередні (прямі);

· опосередковані учасники.

До прямих учасників належать члени бірж фінансових ф’ючерсів, за мотивами поведінки їх поділяють на:

· хеджерів, які використовують ринок фінансових ф’ючерсів для страхування курсового (цінового) ризику, трансферту ризику, що характерний для фінансових інструментів.

· спекулянтів, які укладають угоди тільки для отримання вигоди від сприятливого руху курсів.

У зарубіжній торговельній практиці виділяють дві самостійні групи спекулянтів:

· трейдери (traders);

· арбітражери (arbitrageure).

Трейдери намагаються використати коливання курсу одного або декількох контрактів. Цього досягається за рахунок купівлі контракту при сподіванні на підвищення ціни і продажу при сподіванні на спад ціни. Привабливість таких угод полягає ще й в тому, що для відкриття позицій потрібні відносно незначні затрати капіталу (першочергова маржа) порівняно з попередньою сумою контракту. “Ефект важеля” (leverage-effect) дозволяє отримати великі прибутки, щоправда, з ризиком аналогічних втрат. Арбітражери намагаються використати різницю курсів на різних ринках або між ф’ючерсним контрактом та відповідним спотовим інструментом. Цього досягається одночасним продажем відносно переоціненого інструменту і купівлі відносно недооціненого інструменту.