Історія публікації
Історія написання
Автограф балади невідомий. Найраніший повний текст, що дійшов до сьогодні, — першодрук в альманасі «Ластівка».
«Причинна» — один із ранніх творів Шевченка, написаний ще до його викупу з кріпацтва. В автобіографії поет зазначив, що перші вірші складалися ним у Петербурзі в Літньому саду і що з численних ранніх своїх спроб він згодом опублікував тільки баладу «Причинна»:
| «У цьому саду і в той же час почав він (Шевченко пише про себе в третій особі. А Щоденник він вів російською.) робити етюди у віршованому мистецтві; з багаточисельних спроб він згодом надрукував лише одну баладу «Причинна». [показати] [показати] [показати] «В этом саду и в то же время начал он делать этюды в стихотворном искусстве; из многочисленных попыток он впоследствии напечатал только одну балладу «Причинна»[1]. |
Першим своїм твором поет на допиті з певних міркувань назвав не «Причинну», а написану щонайменше роком пізніше за неї поему «Катерина», можливо, як твір, що здобув особливий успіх у читачів. Про те, що в 1837 році Шевченко був уже автором кількох поезій, писав у своїх спогадах Іван Іванович Панаєв:
| «Я перший раз побачив Шевченка двадцять чотири роки тому тому (у 1837 році), на вечері в Гребінки. В цей час справа йшла про викуп поета. Про це клопотали Жуковський і Михайло Юр. Вієльгорський. Шевченку було двадцять три роки; життя кипіло в ньому, думка про близьку свободу і надія на краще майбутнє оживляли його. Він написав тоді вже декілька віршів [...], але ці вірші, здається, не увійшли в його «Кобзар». Малоросійські друзі його вже і тоді відзивалися про нього із захопленням і говорили, що Шевченко обіцяє виявити геніальний поетичний талант...» [показати] [показати] [показати] «Я первый раз увидел Шевченко двадцать четыре года назад тому (в 1837 году), на вечере у Гребенки. В это время дело шло о выкупе поэта. Об этом хлопотали Жуковский и Михаил Юр. Виельгорский. Шевченко было двадцать три года; жизнь кипела в нем, мысль о близкой свободе и надежда на лучшее будущее оживляли его. Он написал тогда уже несколько стихотворений [...], но эти стихотворения, кажется, не вошли в его «Кобзарь». Малороссийские друзья его уже и тогда отзывались об нем с увлечением и говорили, что Шевченко обещает обнаружить гениальный поэтический талант...»[3]. |
Наприкінці 1838 року Шевченко передав баладу разом з кількома іншими творами Євгену Гребінці для публікації в альманасі «Ластівка». Гребінка в листі до Григорія Квітка-Основ'яненка від 18 листопада 1838 року писав:
| «Він мені дав гарних стихів на збірник». |
Деякі відомості про історію тексту «Причинної» містить опис складального рукопису «Ластівки», де відзначено виправлення Шевченка в писарському списку цього твору. Шевченко зняв присвяту «В. И. Григоровичу на память 22 апреля 1838», перенісши її до поданої далі «Глави І з поеми «Гайдамаки».Перед прізвищем «Шевченко», підписаним під твором переписувачем, поет вставив літеру Т.