Потреба дорослої людини у мінеральних елементах та вітамінах

Зіставлення фактичного середньодушового рівня споживання з нормативним характеризується коефіцієнтом задоволення потреб, який може бути розрахований як для продовольчих, так і непродовольчих товарів у розрахунку на 100 домогосподарств, на 1000 населення або як середньодушове споживання товарів і послуг. Отже, визначення насиченості того чи іншого товарного ринку є передумовою подальшого аналізу змінних попиту — доходу і ціни.

6.3. Аналіз диференціації населення за доходами

Ринковий механізм надає перевагу споживчому, кінцевому попиту, який прямо залежить від доходів домогосподарств. Статистичне вивчення доходів домогосподарств передбачає використання двох підходів: 1) макроекономічного, який дає змогу оцінити в цілому роль домогосподарств у процесі відтворення ВВП; 2) мікроекономічного, який пов’язаний з дослідженням процесів формування, розподілу, перерозподілу та використання доходів на рівні окремих домогосподарств або їх груп. Ці два підходи доповнюють один одного.

Головною метою статистики обстеження умов життя домашніх господарств є отримання статистичної інформації для вимірювання: 1) розподілу населення за рівнем доходу та оцінки на цій основі рівня бідності і диференціації населення, споживання та грошових витрат різних соціальних страт; 2) структури споживчих витрат для побудови індексу споживчих цін; 3) показників національного рахунку сектору «Домашні господарства» згідно з СНР ООН 1993 року; 4) характеру і ступеня впливу урядових соціально-економічних програм на умови життя різних верств населення.

Згідно із СНР ООН 1993 року рекомендується сектор домашніх господарств поділяти на підсектори, виходячи зі специфіки основних джерел їхніх доходів: 1) змішані доходи роботодавців; 2) змішані доходи самостійних господарств; 3) оплата праці; 4) доходи від власності; 5) соціальні трансферти. Цей поділ базується на використанні наведеної далі класифікації доходів.

1. Первинні — у вигляді заробітної плати; від сільськогосподарської праці самозайнятих; від несільськогосподарської праці самозайнятих; від власності без доходів; від вартості капітальних активів.

2. Соціальні трансферти — виплати з приводу нещасних випадків та короткотермінових втрат працездатності; у зв’язку з тривалою втратою працездатності та інвалідністю; з виходу на пенсію; на дітей та сімейні виплати; з безробіття; для догляду за дітьми; на народження дитини; особам, які досягли певного віку; виплати військовим та ветеранам війни; інші «майже грошові».

3. Пенсії — у державному секторі; у приватному секторі. Розрізняють пенсії трудові, соціальні, пенсії військовослужбовцям та членам їх сімей, наукові та ін.

4. Приватні трансферти — дітям та аліменти; інший регулярний дохід за рахунок приватних осіб.

5. Інші грошові доходи.

Інформаційною основою для вивчення диференціації населення є вибіркові обстеження умов життя домашніх господарств, результати яких публікуються Держкомстатом України у статистичному бюлетені «Витрати і доходи домогосподарств України» за кварталами та в цілому за рік.

Для проведення обстеження домогосподарств дібрано 195 міст та 190 районів з сільським населенням. За підсумками аналізу участі респондентів в обстеженні в 2000 р. одне обстежуване домогосподарство в середньому мало статистичну вагу (репрезентувало) 1897 домогосподарств України. Всього в Україні у 2000 році налічувалось 17 679,6 тис. домогосподарств. Обстеження 0,1 % усіх домогосподарств проводиться в Україні з дотриманням основних вимог міжнародних стандартів щодо його проведення, а саме: 1) застосування принципу територіального, імовірнісного добору при формуванні мережі домогосподарств, яким пропонується взяти участь в обстеженні; 2) добровільна згода домогосподарств на участь в обстеженні; 3) періодична зміна (ротація) респондентів (домогосподарств); 4) повна відмова від методу балансу доходів і витрат сімейних бюджетів та покладення в основу визначення рівня життя населення показників витрат домогосподарств як більш надійного джерела інформації; 5) мінімальне навантаження на домогосподарство; 6) вивчення споживання домогосподарств протягом короткого часу; 7) можливість отримання науково обґрунтованих оцінок точності та якості інформації; 8) поширення даних вибіркового обстеження на генеральну сукупність — все населення країни.

Розробка даних обстеження умов життя домогосподарств здійснюється за такими ознаками: 1) за типами місця проживання домогосподарств (міські поселення, сільська місцевість). При цьому міста поділяються на великі (з чисельністю населення в них 100 тис. чоловік і більше) та малі (з чисельністю населення менше 100 тис. чоловік); 2) залежно від чисельного складу домогосподарств; 3) залежно від кількості дітей у складі домогосподарств; 4) залежно від кількості дорослих осіб у складі домогосподарств з дітьми (одна, дві, три і більше особи); 5) залежно від складу домогосподарств без дітей (домогосподарства з однієї особи: у працездатному та непрацездатному віці; домогосподарства з двох і більше осіб: усі у працездатному віці, у працездатному і непрацездатному віці, усі у непрацездатному віці); 6) залежно від наявності та чисельності працюючих осіб у складі домогосподарств (домогосподарства, в яких немає працюючих; домогосподарства, в яких є одна, дві, три і більше працюючі особи); 7) залежно від розміру середньодушових грошових та сукупних витрат домогосподарств; 8) за децильними групами залежно від розміру середньодушових грошових та сукупних витрат домогосподарств; 9) за регіонами; 10) за економічними районами.

До системи статистичних показників, які характеризують стан матеріального добробуту домогосподарств, включено:

1. Доходи і ресурси домогосподарств: 1) грошові доходи; 2) загальні доходи; 3) сукупні ресурси.

2. Витрати домогосподарств: 1) споживчі витрати; 2) грошові витрати; 3) сукупні витрати.

Далі наводяться складові цих показників (схеми 6.1––6.3).

Схема 6.1

Схема 6.2

Закінчення схеми 6.2

Схема 6.3