Формування капіталістичних відносин у сільському господарстві

Буржуазні революції в Голландії й Англії

В XVII ст. у двох найбільш розвинених державах Європи відбулися буржуазні революції, у результаті яких буржуазія отримала доступ до влади.

Із середини XVI ст. значно погіршилося положення Нідерландів, які перебували під владою Іспанії. Податки на користь іспанської корони були так великі, що в чотири рази перевищували доходи від всіх колоніальних володінь Іспанії. Був уведений спеціальний податок - алькабала (десять відсотків від вартості будь-якого товару при його продажі передавалося на користь скарбниці). Алькабала фактично паралізувала торгівлю, тому що товар по дорозі до споживача перепродувався кілька разів.

Все це викликало буржуазну революцію, що проходила у формі національно- визвольної війни проти іспанського панування й протривала всю другу половину XVI ст. В 1581 р. на півночі Нідерландів була утворена незалежна буржуазна республіка - Сполучені Провінції Нідерландів (Голландія). На півдні Нідерландів (Бельгія) революція зазнала поразки.

Причиною революції в Англії (1640-1649) стали протиріччя між буржуазією (джентрі, підприємцями, торговцями, фермерами) і королівською владою. Буржуазія не мала ніяких політичних прав, король управляв країною самостійно, не скликаючи парламент. У результаті громадянської війни влада короля була обмежена, була ліквідована феодальна власність на землю, проголошена свобода підприємництва й торгівлі.

В XVI-XVII ст. у Європі починається підйом сільського господарства, пов'язаний із установленням капіталістичних відносин. Лідером у розвитку сільського господарства була Голландія, що застосовувала нові методи вже в XVI ст., з неї нові методи агрономічної науки поширилися в Англії (в XVII ст.) і Франції (XVIII ст.). Завдяки нововведенням в агрономії Англія в XVIII ст. змогла повністю забезпечити себе хлібом.

Відбувається перехід від трипілля до більш інтенсивної сівозміни. Замість пари почали сіяти коренеплоди й кормові трави, застосовувався дренаж і мінеральні добрива. На базі кормових культур розвивалося стійлове тваринництво, що дозволило поліпшити породу свійських тварин. Якщо в 1710 р. в Англії середня вага овець становила 12 кг, а великої рогатої худоби - 167 кг, то в 1745 р. вага овець зросла до 30, а великої рогатої худоби - до 360 кг.

Формування буржуазної власності на землю було законодавчо оформлене під час Англійської буржуазної революції. Земля залишилася у власності дворян (лендлордів), були скасовані всі феодальні обов'язки землевласників на користь держави. Оскільки самі лендлорди веденням господарства не займалися, а здавали землю в оренду, виникло таке явище як фермерство. Фермер брав землю в оренду на тривалий строк (99 років) і обробляв її із застосуванням останніх досягнень науки й техніки. У фермерських господарствах широко використалася наймана праця. Підвищення продуктивності аграрного виробництва дозволило скоротити кількість населення, зайнятого в сільському господарстві й збільшити частку міського населення.

Держава всіляко підтримувала фермерів. Були уведені високі мита на імпорт хліба, худоби й м'яса, установлені високі премії за експорт хліба. Також був прийнятий спеціальний закон про осілість, що забороняв сільськогосподарським робітником самовільно залишати місцевість, де вони трудилися з наймання.