Сказати,
Социология журналистики. - С. 18.
Социология журналистики. - С. 18.
2 Див.: Районная газета в системе журналистики. - М., 1978; Массовая Шіформй"
ция в советском промьішленном городе. - М., 1980.
Не буде перебільшенням
що аудиторією
всіх ЗМІ є
суспільство загалом.
І з цього огляду
є сенс говорити
про роль у цій системі
всіх структурних
елементів суспільства
- від індивіда
до соціальних
інститутів
Як свідчить практика і результати конкретних досліджень, компоненти
цієї системи перебувають у складному взаємозв'язку, який можна
зобразити так:
Соціологія журналістики і журналістська діяльність
Та не все було однозначним і зрозумілим.
Справді, запитували журналісти, що означає той
факт, що більшість читачів «Комсомолки» - дорослі
люди? Чи те, що газета неправильно орієнтується,
чи те, що вона порушує надто складні,
«дорослі» проблеми? У такій-то газеті читачів цікавить
одне, і не цікавить інше. Чи означає це, що
газеті слід відмовитися від того іншого, чи це
лише свідчення некваліфікованого ведення потрібної
теми?
Соціологи виявилися не готовими відповісти
на подібні запитання, оскільки не знали достатньо журналістики. Як
писав Б. Фірсов про соціологічні дослідження журналістики того періоду,
«у цифрових викладках є рясні підстави для роздумів, але немає рішень»'.
А журналісти, не знаючи достатньо завдань і можливостей соціології, не
опанувавши системного (соціологічного) мислення, не могли належно
скористатися її результатами. Це й спричинило кризу, не подолану (з тих
же причин) і дотепер. Характерний у цьому плані приклад - стаття «Як
відродиться Україна» у «Молоді України» за 2 вересня 1990 р.
Опублікована в період національного відродження
і державотворчих процесів в українському
суспільстві в газеті, яка вже тоді стояла на
чітких державницьких позиціях, стаття містила
програму, за якою на Україні «рівень життя на
кінець періоду (до 1995 p. - І. Л.) впритул наближається
до високорозвинутих країн». Програма
передбачала низку абсолютно правильних і
абсолютно неодмінних заходів. Однак усі вони, і
«ринкові» також, не передбачали (за автором)
зростання продуктивності праці. Проблему продуктивності
праці автор статті зовсім зігнорував:
його хвилювало, хто більше заробляє («платня
колгоспників в Україні вдвічі менша, ніж в Естонії!
»), і зовсім не обходило, хто скільки виробляє.
Публікація (як і багато інших у багатьохінших
виданнях) формувала громадську думку про самодостатність
незалежності України для подальшого її процвітання. Саме з
такою думкою українське суспільство увійшло в незалежність та у ринкові
реформи й одержало відомий результат.
Фирсов Б. Среднего зрителя нет // Журналист. - 1967. - № 12. - С. 42.