ЛЕКЦІЯ 10

План

Лекц? 10. Агролісотехнічна меліорац? земель

1. Методи ?способ?створення лісови?насаджен?/p>

2. Полезахисн?лісорозведен?

3. Конструкці??типи змішуван? лісови?смуг

4. Впли?лісови?смуг на сільськогосподарські угід?

1. Методи ?способ?створення лісови?насаджен?/p> Агролісотехнічна меліорац? земель передбачає здійснен?
комплекс?заході? сп?мовани?на забезпечен? докорінног?
поліпшен? земель шляхо?використан? грунтозахисних,
стокорегулюючи?та інши?властивостей захисних лісови?насаджен?
?цією мето?формують? такі поліфункціональн?лісомеліоративні
систем? я? площинні (протиерозійн? захисн?лісонасаджен?, що
забезпечують захист земель ві?ерозії, ?водних об'єкті?ві?
виснажен? та замулення шляхо?заліснен? ярі? бало?
крутосхилі? пісків та інши?деградованих земель, ?тако?
прибережни?захисних смуг ?водоохоронни?зо?річо?та інши?
водойм; лінійн?(полезахисн? лісонасаджен?, що забезпечують захист
ві?вітрової ?водної ерозій та поліпшен? грунтово-кліматични?
умов сільськогосподарськи?угід?шляхо?створення полезахисних ?
стокорегулюючи?лісосмуг.

Мето?створення лісови?культу?- сукупність технологічни?способів, що забезпечують створення лісови?культу?садіння?сіянців, саджанці? живців ?висівання?насіння, ?тако?поєднання?садіння та висівання.

Згідно ?ДСТУ 2980-95 “Культур?лісові. Термін?та визначен??пі?садіння?лісу розуміют?висаджуван? лісового садивног?матеріал?однієї чи кілько?порі?дере??чагарників для створення лісови?культу? ?пі?висівання?лісу - висівання насіння лісови?порі?на лісокультурній площ?для створення лісови?культу?

?практиці лісового господарства ?агролісомеліорації найбільшог?поширення набуло садіння. Це пов’язано ?ти? що сіянц??саджанці ?дещо стійкішими до умов навколишньог?природного середовища порівняно зі сходам? які з’являються ?насіння. Зазвичай вони ростут?інтенсивніше, що прискорю?ча?зімкнення культу? менш?потерпають ві?конкуренці?трав?но?рослинност?

Створення штучни?насаджен?висівання?тако?ма?свої переваги порівняно із посадкою. Процес висівання технологічно прости??менш трудомісткий порівняно ?садіння? Переваги такого методу пр?вляються ??відсутност?потреб??лісови?розсадника? ?насаджен??не пошкоджуються кореневі систем?рослин, що ма?місц?пі?ча?викопування садивног?матеріал??розсадника? По??із ци?на постійні?лісокультурній площ?кореневі систем?висіяни?порі?глибше проникають ?ґрун? добуваюч?воду ?поживн?речовини, що створю?сприятлив?передумови для вирощування біологічно стійки??довговічни?насаджен? Ал?посіви більшо?міро?потребують частих ?тривалих догляді? ?тако?частіш?пошкоджуються птахам? гризунам? різним?дикими тваринам?

До основних способів висівання лісу відносять: ?дковий, ?дков?ямковий, стрічковий, біогрупами, врозки?

?дковим вважаєть? висівання, пр?якому насіння загортаєть? ?ґрунті ?посівн?борозн??дкам? що розташован?лінійн?на певній відстані один ві?одного. Відстань мі?насіння???дк?тако?приймається рівномірно??залежить ві?виду деревної рослин?

?дков?ямковий висі?передбачає розміщен? насіння ?посівном??дк?по кілька штук ?кожній ямц? Ямки являют?собо?окремі посівн?місця, що розташован??дами рівномірно по площ? Відстань мі?ямкам???дк?визначаєть? густотою культу??приймається 0,3, 0,5, 0,75 ?залежн?ві?схем?висіву.

Стрічков?висівання проводять на кілько??дках, які наближен?один до одного та утворюют?стрічк? Відстань мі??дкам??стрічц?приймається значно меншою, порівняно із відстанн?мі?крайніми ?дкам?сусідніх стрічо? що тако?залежить ві?густот?культу??схем?висіву.

Висівання біогрупами забезпечуєть? сівбою на незначні?за розміром площадці (0,25x0,25; 0,5x0,5; 1,0x1,0; 1,0x2,0 ? кількіст?ві?ЗО до 50 насіни? Сход? які ?являються на кожній площадці, ?процес?рост?формують біогрупи відповідно?породи. Відстань мі?біогрупами визначаєть? схемою сівб?

Висі?врозки?здійснюєть? за допомого?наземних маши?та механізмів, ?тако?літальни?апаратів ?повітря. Це?спосіб найчастіше застосовуєть? для закріплення рухоми?пісків.

Процес створення штучни?насаджен?передбачає дотриман? відповідни?схем змішуван? рослин, що встановлюють? по?дком точног?взаємног?розташуван? рослин різних порі?на лісокультурній площ? Схем?змішуван? ?свою черг?визначаєть? типо?змішуван? рослин - тобт?особливіст?спільної участі ?лісови?культура?деревних порі?різних груп (головн? супутн?та кущові породи). На практиці розріз?ют?деревн?тіньовий, деревн?чагарниковий ?комбінований типи змішуван?.

Ти?змішуван? залежить ві?способ?змішуван? рослин, що передбачає по?до?групуван? на лісокультурній площ?дере?однієї породи відносно дере?інши?порі? ?виробничих умовах використовують такі основн?способ?змішуван?: ?дкам? почергов???дк? ланкам???дк? кулісами, шахови? Коже?із способів змішуван? може бути застосований ?будь-якому типі змішуван?, я?окремо, та???поєднанн??іншими способам? Важлив?значен? таке поєднання способів ма?пі?ча?створення лісомеліоративни?насаджен? яке забезпечує швидке зімкнення крон ?культура? підвищує захисн?якост?та протиерозійн?властивост?насаджен? сприя?формуванню конструкці?лісови?смуг тощо. Наприкла? ?полезахисном?лісорозведенні широко застосовуєть? поєднання ?дковог?(середн??дк?із головної породи) ?почерговог???дк?(узлісн??дк?із чергуван??супутньо??кущово?породи) способів змішуван?.

Важлив?значен? пі?ча?створення та формуван? штучни?насаджен?ма?густот?культу? яка визначаєть? кількіст?рослин, що вирощуються на одиниц?площ? Це?показник залежить ві?типу лісорослинни?умов, категорі?лісокультурної площ? біологічни??ценотичних особливостей порі? функціональног?призначення насаджен?, можливосте?використан? засобі?механізаці??процес?лісокультурних робі?тощо. За різних лісорослинни?умов дерева одного виду пр?вляют?різн?інтенсивніст?рост? що тако?необхідн?br> враховуват?пі?ча?визначен? густот?садіння. Пі?ча?лісокультурних робі?використовують такі основн?способ?садіння: ?дковий, стрічковий, коридорний, біогрупами, широкосмуговий, вузькосмуговий. Вибі?способ?садіння залежить ві?типу лісорослинни?умов, стан?лісокультурної площ? біологічни?властивостей деревних ?кущови?порі? наявності відповідни?засобі?механізаці?та економічни?особливостей району лісовирощування.

?дков?садіння передбачає розміщен? садивних місц?паралельними ?дкам? ?рівномірни?розміщен??на лісокультурній ді?нц?

Пі?ча?стрічковог?способ?садіння забезпечуєть? утворення стрічк??двох аб?кілько?наближених ?дків. Відстань мі??дкам??стрічц?однакова, ?віддал?мі?стрічкам?приймається значно більшо? Значен? ци?показників, ?тако?відстань мі?садивним?місцями ??ду визначають? схемою садіння. Садіння коридорами застосовуєть? на зрубах, що заросл?малоцінним?породами, які до?гл?висоти 2-3 ? ?таки?заросля?прорубують коридори завширшк?не менш?однієї висоти рослин. Мі?коридорами залишают?невирубані куліси завширшк?4, 6 аб?8 ? ?коридора?здійснюють обробіто?грунту ?висаджують сіянц?аб?саджанці головної породи на відстані 0,5-1,5 ?мі?садивним?місцями ??ду. Для уникнення загроз?затінення головної породи на другий-третій рі?коридори збільшують.

Садіння біогрупами використовуєть? пі?ча?створення часткови?культу? На підготовлени?площадка?розміром (0,25?,25; 0,5?,5; 1,0?,0; 1,0?,0? висаджують ві?3 до 5 рослин, ?яки?пі?ча?рост?формуєть? біогрупа. Розміщен? біогру?проводиться рівномірно по площ? аб?узгоджуєть? ?природни?підросто?головної породи. Залежн?ві?розмір?біогру?та відстане?мі?ними їх кількіст?на 1 га може становит?ві?200 до 800 штук.

Широкосмугов?садіння передбачає рівномірне розміщен? рослин на досить широкі?смуз?(8-12 ?, залишаюч?міжсмугові простори тако??ширини. Це?спосіб застосовують для заліснен? довгих схилів, ?тако?пі?ча?створення культу?на згарищах за відсутност?природного поновлен?. ?агролісомеліоративні?практиці використовують? лісові смугов?насаджен? різног?функціональног?призначення, зокрем?смуг?завширшк?до 15 ?використовують пі?ча?створення полезахисних ?стокорегулювальних лісови?насаджен? ?завширшк?15-21 ??для пр?ружних ?прибалкови?лісови?смуг.

Вузькосмугов?посадк?застосовують пі?ча?лісовідновлення на розкорчовани?смугах завширшк?2,5 ? На таки?смугах розміщують дв??ди рослин із відстанн?мі??дами 1,0-1,5 ? ?відстань мі?смугам?залишают?3-8 ?

Як садивний матеріал найчастіше використовують сіянц??саджанці. Залежн?ві?способ?вирощування садивний матеріал може мати відкриту аб?закрит?кореневу систем? Сіянц?чи саджанці ?відкрито?коренево?системою одержуют?звичайни?способом. Ал?пі?ча?садіння на постійне місц?вони потребують спеціально?підготовки, яка по?га??їх сортуванні та обробц?кореневи?систем ґрунтови?розчином. Садивний матеріал із закритою коренево?системою вирощуют??горщиках, контейнера? брикетах тощо. Кореневі систем?рослин до ?пі?ча?садіння знаходять? ?цілі?неушкодженій грудці земл?аб?субстрат?

Процес?садіння лісу можуть проводитися я?за допомого?лісосадильни?маши??механізмів, та??ручним способом. Залежн?ві?умов лісокультурної площ?лісосадильні машини (саджалки) поді?ют?на кілька груп: для садіння на скибах ?мікропідвищення? на зрубах із перезволоженим?ґрунтами; на зрубах із дренованим?ґрунтами; на відкрити?площах ?пі?ча?полезахисног?лісорозведен?; на піщани??кам’янистих ґрунта? на тераса??шкілка?розсадникі? для садіння та пересаджуван? велики?саджанці? ?контекст?створення лісомеліоративни?насаджен?різног?функціональног?призначення найчастіше використовують саджалку сіянців начіпн?(СС?1) для створення полезахисних смуг, для захисног?лісорозведен? застосовують саджалку СЗ?“Сула”, ?для створення насаджен?на схилах стрімкістю до 12?- лісосадильни?агрега?ЛП?1.

Використан? ручног?способ?зумовлен?наступними причинам? розчленованіст?рельєф?місцевості на дрібноконтурні ді?нк? що унеможливлює проведен? садіння ?використан??маши??механізмів; створення?часткови?культу?пі?полого?лісу; доповнен??лісови?культу?на площ?механізовано?садіння тощо. Важлив?значен? для забезпечен? нормальног?рост??розвитку лісови?культу?ма?проведен? догляді?за ними. Догля?за лісовими культурами передбачає сукупність агротехнічни??лісівничих заході? що застосовують? для поліпшен? умов приживлюваност?та зростання деревних ?кущови?порі? До комплекс?агротехнічни?заході?відноситься обробк?грунту, садіння та виправлення рослин, знищен? бур’яні? боротьба ?шкідниками та збудниками хвороб рослин. До лісівничих заході?догляду належать рубк?догляду, що проводять? на різних етапах розвитку штучни?насаджен?

2. Полезахисн?лісорозведен?

До основних ?найпоширеніших несприятливих та шкідливи?природни?яви?відносять?: посухи ?сухові? хуртовинні ?холодн?вітр? вітров?ероз? ґрунті? ?тако?пилові бурі, я?катастрофічний пр??дефляці?

Посухи ?сухові? я?шкодочинні природні явища, част?пр?вляються одночасн? Сухові?- сухи? ?високо?температурою повітря, віте? Ві?ма?екстремальні погодн?показник?? я?правил? напрямо?східни?румбів (східни? панічн?східни? південно-східни?.

?i>осух??/i> це поєднання тако?нестач?опадів ?підвищеної випаровуваност? які пр?відсутност?необхідног?рівня агротехнік?спричи?ют?невідповідніст?мі?потребою рослин ?волозі ?надходження?її ?ґрунту, ?внаслідо?цьог??знижен? врожаю. Розріз?ют?посуху атмосферну, ґрунтову ?загальну.

Атмосферна посуха виника?за тривалої (10-200 днів) відсутност?опадів ?одночасним надмірни?надходження?со?чної радіації (?середньому за добу на 4-7% більше пересічної багаторічної величини, яка перевищу?середн?добову величину) ?дещо вищі?температур?повітря (на 2-4?за мі?ць більше середньо?багаторічної). Атмосферна посуха зумовлен?антициклонам??може охоплювати 5(10)-50% ?більше територі?Україн??повторюваністю відповідно ві?4 до 1 року за кожн?10 рокі? Найчастіше атмосферна посуха спостерігається ?південно - східні?степовій частин?Україн??дуже рідк?- ?північно-східні?

Ґрунтова посуха настає внаслідо?нестач?опадів за збільшеног?сумарног?випаровування на посіва??непристосовано?агротехнікою (невдал?попередник? шаблонни?обробіто?ґрунту, внесен? надмірни?до?добрив тощо).

Сухові?(сухи? га?чи?віте? характеризуєть? такими показникам? низька відносна вологіст? висока температур?повітря (25??вище), значна швидкіст?(пона?5 ??на висоті флюгер?, випаровуваніст??відкрито?водної поверхні становит?пона?8 мм за добу.

Виникают?сухові?на перифері?антициклон?внаслідо?трансформаці?повітряни?ма? переважн?за вітрів східни? південно-східни??північни?напрямків. Пі?ча?пр?ву суховіїв відбуваєть? інтенсивне випаровування ?поверхні ґрунту, порушується водний режи??обмі?речови??рослин. Це призводить до ушкоджен? сільськогосподарськи?культу?(пожовтін? ?підсихан? листя, запа?злакових) та знижен? врожаю чи навіть до його втрати. Сухові?бувают??степовій ?напівпустельні?зона? ?тако??окреми?района?Лісостеп? На територі?Україн??дв?осередки ?велико?кількіст?суховіїв: на сход?(головним чино?Луганськ??Донецька област? та на півдні (Миколаївська, Дніпропетровська, Запорізька ?Херсонська област?та степов?райони Крим?. Середня кількіст?днів із суховіями за теплий період становит?25-30, ??окремі роки - 50-60 днів.

Хуртовинні вітр?- це вітр?зимового період? що мают?швидкіст?пона?5-10 ?? Володіюч?значно?кінетичною енергією, вони підхоплюют??перено?ть маси сніг? Сніг, що випа?раніше, переносить? ?приземни?шара?повітря. Це можлив?за умов? якщ?сніг сухи??окремі сніжинки не злипають?, розламують? на дрібніші частинки, які ?масі легк?перено?ть? вітром. Таке явище називається низоІо?хуртовиною, аб?поземкою. Низова хуртовин?починається за швидкост?вітр?7- 8 ?? тоді я??суху морозн?погоду - за значно меншої швидкост? Якщо віте?підхоплю??переносить сніг, яки?пада??певний момент, то це пр??верхової хуртовин?

Одночасн?поєднання верхової та низово?хуртовин?ма?назв?загально?хуртовин?

Негативний впли?хуртовинни?вітрів по?га??тому, що вони перено?ть сніг ?рівних ?підвищених ді?но?та відкладают?його ?понижени?елемента?рельєф? де швидкіст?вітр?менш? Пр?цьом?ді?нк? ?яки?знесений сніг, оголюють?. Якщо на ни??озим?посіви, то їх засіка?крупинками сніг? вони висушуються морозним?вітрам? вимерзають, нерідк?оголен?посіви видуваються. По?, ?яки?знесений сніг, недоотримают?вологи, що робить біль?ймовірно?загроз?грунтово?посухи ?весняни??літній період? ??низина? де накопичується сніг, сільськогосподарськи культури можуть загинути ві?вимокання ?випріван?.

Хуртовинні вітр?спричи?ют?засипання сніговим?заметами транспортних шляхі? тваринницьки??господарськи?споруд, населени?пункті? Замети на польових дорога?бі? захисних лісови?насаджен?ускладнюют?прохід сільськогосподарськи?маши??весняни?період, коли ґрун?на по??уж?придатни?для обробітк?

Холодн?вітр?- це повітряні маси, температур?яки?нижч?ві?середньорічної температур?повітря для певног?району ??певн?пору року. По?язання ?періодом року необхідн? оскільки та сама температур?вітровог?потоку ?зимови?період не вважаєть? негативним явище? ??весняни?завдає непоправно?шкод?сільському господарству.

Відомо, що рослин??період спокою використовують різноманітні механізм? які дают?змог?витримуват?низькі температур? Одна?холодн?вітр? діюч?зимо?на незахищені частин?рослин, спричинюют?не тільки їх переохолодження, ??обезводнюван? тканин - незворотни?процес, яки?призводить до їх загибелі.

На початк?сокоруху, розпускання квіткови??листкови?бруньо? коли тканин?рослин насичені водо? холодн?вітр?спричи?ют?їх замерзан?, внаслідо?чого утворені ?клітинах ?міжклітинном?просторі кристалики льод?руйнують тканин? що призводить до їх загибелі. Крім того, пі?ча?замерзан? відбуваєть? незворотна коагуляція деяки?речови?клітин?

?ранній весняни?період пі?впливо?холодних вітрів можуть до останк?загинути врожаї саді?та ягідників, якщ?дія вітрів збігаєть? ?цвітін?? На по?? не захищени?снігом, пі?дією холодних вітрів вимерзають озим?посіви. Пі?ча?велики?морозі?вони сприяют?вимерзанню навіть старих саді? викликаючи повн?аб?часткову загибель бруньо??камбію скелетни?гіло?крон? ?суворі зими 1939-1940, 1968-1969 рр. холодн?вітр?призвели до загибелі сільськогосподарськи?посіві? саді??ягідників.

Не меншої шкод?завдають холодн?вітр??весняни?період ?на початк?літа. Пі?впливо?низьки?температур принесених ними повітряни?ма?можуть виникнут?заморозк?- короткочасні знижен? температур нижч?0? Ві?заморозків гинуть не лише квіт??квіткові бруньк? ??молоді пагони ?листки деревних рослин, сход?сільськогосподарськи?культу? Пересі?вимага?додаткових витрат насіння, додатковог?обробітк?ґрунту. Крім того, втрачаються оптимальні строки сівб?

Пі?впливо?низьки?температур повітря ?весняни??ранній літній період ямним?безхмарими ночами може відбуватися втрата тепл??поверхні ґрунту ?вигляді довгохвильовог?випромінюван?. Температур?поверхні ґрунту тоді набува?ві?ємни?значен? внаслідо?чого настає радіаційни?заморозо? Охолоджене бі? поверхні ґрунту повітря, яке ?біль?важким, поступов?накопичується ?низина? Якщо таки?стік повітря зустріне перепону ?вигляді лісово?смуг? то може виникнут?застій повітря ?низькими температурам? Для запобігання такому явищу необхідн?стежит? що??місця?можливог?накопичення холодног?повітря ?лісосмугах були проміжки для його проходження. Це особливо важлив?для лісови?смуг, створени?навкол?саді? ягідників, городі?

Вітров?ероз? ґрунті? Пилові бу? Вітров?ероз? ґрунті?розподіляється на види. Нормальн?дефляція відбуваєть? ?природ?повільно ?компенсується процесам?ґрунтоутворення. Повсякденна ероз? характеризуєть? запиленіст?ґрунтови?дорі??полі?пі?ча?проходження сільськогосподарськи?агрегаті? аб?пі?копитами стад тварин. Зимове видування ґрунту, пилові(чорн? бурі стають? ?бе?сніговий період на оголених ?розорени?територія?

Умовам?вітрової ерозії ґрунті?? еродованість ?піддатливіст?ґрунту дефляці? клімат (кількіст?опадів, посушливість, вітровий режи?, рельєф, геологічни?скла?материнських (ґрунтоутворюючих) порі? ґрунтові умов?(геноти?ґрунту, шорсткість поверхні, структур? вологіст? механічний скла?, рослинніст?(повнот??розвиток сільськогосподарсько?рослинност? наявність стерні тощо), пилозбірна площ?- ширина по? ?напрямк?панівних вітрів (контурніст?полі? наявність лісови?смуг ?лісови?масиві? лісистість територі? та господарська діяльніст?людини (культура землеробства).

Періодичніст?пилови?бу?відзначається наступна: ?посушливих района?- один ра?на 3-5 рокі? ??біль?вологи?- один ра?на 10-20 рокі? За останн?100 рокі?найбільш катастрофічн?пилові бурі спостерігали? ?1?2, 1928, 1948, 1960, 1969 ?1984 рр.

Нижч?наведено вірогідність виникнен? пилови?бу??Україн??зональному ?сезонном?аспектах. Та? на Полісс???Лісостеп?вона становит?навесн?- 29%, влітку - 61, восени - 10 ?зимо?- 0,3%; ?Степ?- 45%, 35, 17 ?3% відповідно.

Пилові бурі ?це катстрофічни?пр??вітрової ерозії грунті? Найчастіше пилові бурі бувают??Степ? особливо ?північно-східні?його частин? ?виникают?пі?ча?поєднання низк?факторів: велика швидкіст?вітр?(пона?12-15?? на висоті флюгер??пона?3-5??бі? поверхні грунту, значна розораніст?територі??недостатнє покрит? ґрунту рослинніст? посушливість клімат? тривалий бездощовий період ?сухи?ґрун? недостат? полезахисн?лісистість ?захищеніст?полі?лісовими смугам? низька загальна культура землеробства, недотриман? основних правил агротехнік?вирощування сільськогосподарськи?культу? Пилові бурі найчастіше (близьк?45%) спостерігаються ?Степ? охоплюют?великі простори ?завдають величезних збиткі?сільському господарству. Пр?цьом?дрібнозе??пи?виносить? далеко за межі їх пр?ву.

Шкод?ві?пилови?бу? На Полісс?пошкоджено вітровою ерозіє?внаслідо?пилови?бу?0,5 мл?га, ?Лісостеп?- 1 ?Степ?- 5 мл?га, що ?сумі склада?6,5 мл?га, аб?21% рілл? ?Україн?пі?ча??дови?пилови?бу?(чере?3-5 рокі? ?то майж??щорічн? пошкоджується 1-2 мл?га озимих хлібів, ?катастрофічних - пона?10-15 мл?га. Пі?ча?пилово?бурі 1969 ? ?Україн?еродован?близьк?12 мл?га сільськогосподарськи?угід? ?? ? орни?земель -8,1 мл?га (26%). Завдаєть? колосальни?збиткі?інши?галу??господарства: зано?ть? пило?транспортн?шляхи, іригаційні систем??навіть населенн?пункти, обриваються ліні?зв'язк??електропередач, порушується режи?підприємст?тощо.

Агролісомеліоративне районування. За даними Українського НД?лісового господарства та агролісомеліорації ?Українського НД?землеробства, територія Україн?ма?15 агролісомеліоративни?районі? Детальна характеристика зазначених агролісомеліоративни?районі?наведена ?їх опис? ?основний асортимент деревних ?кущови?порі? рекомендованих для лісорозведен? по ци?района? представлено ?додатк?до опіс?

По?ття пр?полезахисн?лісові смуг? Головн?призначення полезахисних лісови?смуг. Полезахисн?лісові смуг??одни?із засобі?боротьби ?несприятливим?природними явищами, які поліпшують природні умов? підвищують стабільність сільського господарства. Вони виступають першою ланкою систем?лісомеліоративни?насаджен??відіграють важлив?полезахисн??загальноекологічне значен?. Ці лісомеліоративні насаджен? розміщують? уздовж ме?полі??рівнинни?умовах ?на схилах крутістю 1,5-2? Лісові смуг??елементо?надзвичайн?високо?культури землеробства, стабільності сільськогосподарського виробництв??резервом вирішення продовольчої проблеми та безпек?держав? ?тако?біодизайно? яки?покращує умов?роботи ?проживан? людини.

Лісові смуг? яки?притаманні основн?елементи лісового біоценоз? мают?біологічну стійкіст??високу полезахисн?ефективність ?будь-яку пору року. Біологічна стійкіст?забезпечуєть? надійним ростом ?молодому віці, максимальн?можливою висото?за таки?умов ?довговічніст?

Згідно із ДСТУ 4874:2007, полезахисн?лісові смуг?- це штучні захисн?лісові насаджен? ?вигляді стрічо? які слугують для захист?рілл??сільськогосподарськи?культу?ві?впливу шкодочинни?природни??антропогенни?чинників.

Головн?призначення полезахисних лісови?смуг ?вітроломне, знижен? швидкост?вітр?на прилегли?по?? Пі?захистом лісови?смуг, насамперед, зменшується швидкіст?вітр?(суховіїв, вітрів хуртовинни?та холодних, пилови?бу?, ?поті?поліпшують? інші елементи мікроклімату, відбуваєть? снігозатримання, захищається грун?ві?дефляці? зберігаєть? ?покращуєть? родючіст?ґрунту, підвищуєть? врожайніст?сільськогосподарськи?культу?

Важливим показником, яки?характеризує впли?лісови?смуг на прилеглі сільськогосподарські угід?, ?полезахисн?лісистість - відношен? площ?всіх категорі?лісови?смуг до площ?полі? захищени?ними. Нині середня полезахисн?лісистість рівнинно?територі?Україн?становит?майж?1,4%, за необхідног?оптимального середнього показник?3%. Для умов Полісся оптимальна полезахисн?лісистість ма?знаходитис?на рівн?2%, Лісостеп?- 3, Степ?(залежн?ві?ґрунтови?умов) - 4-6%. На піщани??супіщани?ґрунта?це?показник збільшуєть? ?1,5-2 рази.

Найефективнішими ?систем?полезахисних лісови?смуг, які здатні пр?до?гненні проектно?висоти істотн?захищати сільськогосподарські угід?.

Полезахисн?лісові смуг?створюються на рівнинни?ді?нках аб?земля??невеликими нахилами (до 2-3?. ?ци?умовах вони зменшуют?інтенсивніст?водної ерозії. На схилах, де інтенсивніст?водної ерозії значна, застосовують стокорегулювальн?лісові смуг? які мают??основном?протиерозійн?значен?. Пі?ча?створення смуг враховують, що?вони мали здатніст?послабит?ді вітрів ?сприяти рівномірному розподіл?сніг?на по??

Крім полезахисних лісови?смуг, ?практиці захисног?лісорозведен? для захист?сільськогосподарськи?угід?ві?несприятливих кліматични?умов використовують такі лісові смуг? садозахисн? вздовж каналі?на зрошуваних ?осушених земля? на пасовища? здов?транспортних магістрале?тощо.

Слід зазначит? що вс?лісомеліоративні насаджен?, які прилягают?аб?розташован?на сільськогосподарськи?угід?? позитивн?впливают?на ни? знижують швидкіст?вітр? поліпшують мікрокліма? сприяют?снігозатриманн?на по???запобігают?водній ?вітровій ерозії.

3. Конструкці??типи змішуван? лісови?смуг

Конструкція лісово?смуг?визначаєть? будово?її повздовжньог?вертикальног?профіл??листяному стан? що визначає її аеродинамічн?властивост? Згідно ?ДСТУ 4874:2007 виді?ют?наступні конструкці?лісови?смуг:

продувна із просвітами площею пона?30-60% ?до 10% відповідно ?нижній та верхні?частинах повздовжньог?вертикальног?профіл?

щільна майж?бе?просвіті?(до 10%) на всьому повздовжньом?вертикальном?профіл?

ажурна ?рівномірно розташованим?просвітами площею ві?15 до 35% за всім повздовжні?вертикальним профілем;

ажурно-продувна із просвітами площею пона?60% ?нижній приземні?частин?повздовжньог?вертикальног?профіл??площею ві?15 до 35%, рівномірно розташованим??верхні?частин?

Згідно ?вищенаведени?стандартом пі?ажурніст?розуміют?відношен? площ?просвіті??відповідні?характерні?частин?повздовжньог?вертикальног?профіл?лісово?смуг??листяному стан?до загально?площ?відповідно?частин?профіл?

До лісови?смуг оптимальни?конструкці?висуваються наступні вимоги: біологічна стійкіст?(інтенсивни?ріст ?молодому віці, максимальн?можлив?висота за ци?умов ?довговічніст?,; висока полезахисн?ефективність ?будь-яку пору року (запобігання суховія??пилови?бу?? добр?снігозатримувальні ?снігорозподільчі властивост?; наявність ?екстремальни?умовах (сильні вітр??тривал?посухи) лісівничог??меліоративного «запас?міцності? відповідніст?економному використанню родючи?орни?земель (бути допустим?вузькими); відповідніст?естетичним вимога?

Типи змішуван? лісонасаджен?бувают?наступні: деревн? чагарниковий, деревн?тіньовий ?комбінований (змішаний). Деревн?чагарниковий ти?змішуван? формуєть? за участю не більше 70% деревних ?не менш?30% кущови?порі?за кількіст?садивних місц? За змішаног?типу участь деревних порі?становит?пона?70%, ?кущови?- до 30%. Деревн?тіньовий ти?змішуван? передбачає відсутніст?кущови?порі? аб?їх наявність не більше 5%.

Взаємозв'язо?конструкці??типі?змішуван? лісови?смуг переважн?таки? щільна конструкція вузьки?смуг ма?деревн? чагарниковий, продувна ?ажурно-продувна - деревн?тіньовий, ?ажурна - комбінований ти?змішуван?. Помірн?продувна ?помірн?ажурно-продувна конструкці?та широка лісова смуг?щільно?конструкці?мают?тако?комбінований ти?змішуван?.

Полезахисн?лісові смуг??межа?грунтово-кліматични?зо?повинн?мати такі конструкці??типи змішуван?: на Полісс???Лісостеп?- продувну, деревн?тіньовий ти?змішуван? (головн?їх призначення - снігозатримання ?снігорозпо^іл); ?Степ?- ажурну, комбінований ти?(запобігання суховія??пилови?бу??. ?південному Лісостеп??північному (чорноземному) Степ??оптимальними лісові смуг?помірн?продувно?конструкці? яка ма?комбінований ти?змішуван?.

Полезахисним лісови?смугам оптимальни?конструкці? які мают?високу полезахисн?ефективність ?біологічну стійкіст? повинн?бути притаманні риси ?елементи лісового біоценоз? зайнята певн?площ??невелика ширина (допустим?вузькі): високозімкнени?головний поло?та розвинут?другий яру??підлісок; сформована лісова підстилк?за відсутност?задернін? грунту степовою злаковою рослинніст??середніх міжряддя?

До полезахисних лісови?смуг оптимальни?конструкці?відносять вузькі (завширшк?до 10-15 ? лісові смуг?із середньо?ажурніст?10-20% ?вітропроникністю 30-50%. Це, зазвичай, лісові смуг?щільно?конструкці??ажурніст?уздовж всього вертикальног?профіл?до 10%?ажурно?те ?до 20%, продувно??із ажурніст?мі?стовбурами 30-50%, ??кронах - до 10%, ?ажурно-продувно?- мі?стовбурами 30-40%, ??кронах - 10-15%.

Такі лісові смуг?(окрі?першої ?щільно?конструкцією) рекомендують?, я?біологічно стійкі ?високоефективн?лісонасаджен? для умов Лісостеп??Степ?(ди? табл. 5.2). Лісові смуг?щільно?конструкці?(завширшк?10-15 ?, які відзначаються максимальною біологічно?стійкіст? високо?полезахисною ефективністю ?найбільш близьк?до повноцінного лісового біоценоз? ?перспективними для умов Степ??південного Лісостеп?пі?ча?створення систем полезахисних лісови?смуг та запровадження ґрунтозахисної систем?землеробства.

4. Впли?лісови?смуг на сільськогосподарські угід?

Дальніст?ефективног?захист?лісово?смуг?визначаєть? відстанн?ві?не??навітряно??завітряно?сторін, ?межа?яко?суттєв?знижуєть? дія несприятливих природни?чинників. На більші?відстані мі?лісовими смугам?порушуються системні зв'язк? хоча загальни?екологічни?позитивний впли??га?50- 100?

Зона до 25-ЗО?вважаєть? зоно?ефективног?агрономічног?впливу, оскільки ?пункті 25(30)?ві?лісови?смуг відзначається ще суттєвий (на 10-20%) позитивний впли?лісонасаджен?на елементи мікроклімату.

Впли?лісови?смуг на зменшення швидкост?вітр? Швидкіст?вітр?на залісени?ді?нках менш? ні?на відкрити?простора? За багаторічним?метеорологічними даними середня швидкіст?вітр??лісові?зоні склада?3,1-3,4, ??південно-східни?района?- 4,1 ?/?

Полезахисн?лісові смуг? які розміщен?на відкриті?місцевості, ?перепоно?для шкідливо?ді?вітрів, оскільки зменшуют?їх швидкіст??вертикальний повітрообмін та поліпшують мікрокліма?на по??

Ступін?зменшення швидкост?вітр??вертикальног?повітрообмін? ?отже, ?впли?їх на мікрокліма?на по?? оточених лісосмугам? суттєв?залежить ві?конструкці?полезахисних лісосмуг.

Ефективність лісови?смуг залежить ві?їх висоти (вона зроста?прямо пропорційн?висоті смуг?. Дальніст?впливу лісови?смуг на швидкіст?вітр?до?га?50 ?навіть 100 висо?смуг? Із посилення?швидкост?вітр?дальніст?їх впливу збільшуєть?. Прот?зона господарського ефективног?знижен? швидкост?вітр?обмежується 30-35?із навітреної ?5??навітреної сторон?смуг? ?ці?зоні за смугам?оптимальни?конструкці?швидкіст?вітр?знижуєть? ?середньому на 45%.

Встановлен? що найбільш?вітроломна дія смуг пр?вітрах, які направлені перпендику?рн?до ни? із зменшення?кута напряму їх дія послаблюється. Найзначніш?це відбиваєть? на дальност?впливу смуг. ?разі відхиленні напряму ді?вітр?ві?перпендику?рног?до смуг?(до 30?, знижен? захисної ді?останньо?до?га?13%, пр?збільшенні кута (до 45?, дальніст?впливу знижуєть? на 13-45%. Тому для отримання максимальног?захисног?ефекту полезахисн?лісові смуг?необхідн?розміщуват?перпендику?рн?домінуючим суховійним вітрам. Допускаєть? відхилен? напряму лісови?смуг ві?перпендику?ра до напряму домінуючих шкідливи?вітрів до ?⁰.

Впли?лісови?смуг на температур?та вологіст?повітря. Пр?зменшенн?швидкост?вітр??вертикальног?обміну знижуєть? теплообмін. Це призводить до того, що вранці ?вден?(коли зроста?со?чн?інсо?ція) температур?повітря ?зоні знижен? швидкост?вітр?лісовими смугам?підвищуєть?, ?ввечер?та вноч?знижуєть?. Чи?жаркіш??сухіша погода, ти?інтенсивніше відбуваєть? нагріван? ?охолодження приґрунтових шарі?повітря, ти?сильніши?впли?лісови?смуг на його температур?

Дослідженнями встановлен? що смуг?щільно?конструкці?можуть підвищуват?температур?повітря ?зоні затишк?на 1-3°С, ??окреми?випадках - до 6°С. Смуг?продувно?конструкці?підвищують температур?приґрунтових шарі?повітря ?межа?1°С.

Теплов?дія лісови?смуг пр?вляється сильніше, ні?охолоджуюч? Вона може бути позитивною на початк?вегетаційног?період??сприя?проникненн?теплолюбни?культу??північні райони. ?окреми?випадках ?жарк?погоду підвищен? температур?повітря пр?щільни?смугах може спричинити опік рослин.

Змін?вологост?приґрунтових шарі?повітря пі?впливо?лісови?смуг залежить ві?зменшення ними швидкост?вітр? вертикальног?обміну повітря ?впливу на його температур? Пр?цьом?приземні шари повітря пі?захистом лісови?смуг значніше насичуються парами внаслідо?випаровування води ?ґрунту ?транспіраціє?розвинутою рослинніст? ?порівняно ?відкрити?ґрунто?

?зв?зк?із впливо?температур?відносна вологіст?повітря до?га?свог?максимум?вноч? ?результаті чого на по?? захищени?лісовими смугам? спостерігається масове випадання роси.

Впли?лісови?смуг на випаровування вологи ?грунту. Процес випаровування вологи ?ґрунту взаємопов’язани?із вмісто?продуктивних запасі?вологи ?ньом? Ві?опадів ?випаровування ?кінцевом?результаті залежить врожайніст?сільськогосподарськи?культу? За цими показникам?визначаєть? посушливість клімат?

На рівень випаровування вологи ?ґрунту вплива?швидкіст?вітр? вертикальний обмі?повітря, його вологіст??температур? Прот?основним фактором вс???швидкіст?вітр? Чи?більша швидкіст?вітр? ти?сильніше смуг?знижують випаровування ?поверхні ґрунту.

Пі?ча?суховіїв лісові смуг?зменшуют?на міжсмугови?по??(?зоні 25-30 ? випаровування ?середньому на 25%, збільшуючи на таку ?величину ?коефіцієнт зволожен?. ?вологу погоду впли?лісови?смуг на випаровування зменшується. Збільшуючи коефіцієнт зволожен?, лісові смуг?ніби пересувают?територі? що захищают? ?посушливог?півд? на північ. Вс?це свідчить пр?важлив?значен? лісови?смуг для меліорації, поліпшен? клімат? боротьби ?посухо?

Впли?лісови?смуг на tpaнcпipaцi?сільськогосподарськи?культу?та снігорозподі?на по?? Полезахисн?лісові смуг?підвищують продуктивність транспірації сільськогосподарськи?культу?та знижують її коефіцієнт, я?показуют?дослідження, знижен? коефіцієнт?транспірації викликаєть? ?перш?черг?змінам?пі?впливо?лісови?смуг вітровог?режиму, що призводить до підвищен? вологост?повітря. Менш?коефіцієнт?транспірації відповідають зоні найбільшог?знижен? швидкост?вітр??підвищен? температур?повітря.

Впли?лісови?смуг на снігозатримання. На захищени?лісовими смугам?по??затримуєть? практичн?весь сніг. Це пов’язано із зменшення?швидкост?вітр? Дуже важливим моментом ?особливост?розподіл?сніг?на захищени?смугам?по?? що ?свою черг?залежить ві?конструкці?лісови?смуг

Продувні смуг?розподіляют?сніг на по??ефективніш? ні?ажурні. Всередин?лісови?смуг сніг не накопичується, прот?інколи можлив?видування сніг??ґрунту. Максимальн?величина кучугури ?полі, ?зоні найменшо?швидкост?вітр? рідк?перевищу?1 ?

Щільні смуг??результаті знижен? швидкост?вітр??смугах ?на завітреній сторон?сприяют?відкладанн?сніг??ци?місця??вигляді кучугу?висото?до 3 ??більше. Утворені снігов?вали ?коротким?(до 50 ? шлейфами викликають сніголам ?смугах ?нерівномірне зволожен? захищени?полі? Накопичення велики?масиві?сніг?поблиз?смуг?призводить тако?до неодночасног?його танення, що затрудню?проведен? весняни?сільськогосподарськи?робі?

Лісові смуг?ажурно?конструкці?розподіляют?сніг на по??дещо рівніш? ні?щільні, що пояснюєть? послаблення?ними швидкост?вітр?на велики?відста?? Мінімальна швидкіст?вітр??цьом?випадк?спостерігається на відстані ві?смуг?2-3 ? Ту? я?правил? відкладається сніговий наме?висото?до 1,5 ? Шлей?сніг?пі?впливо?смуг?утворюється ?зоні найбільшог?знижен? швидкост?вітр?із завітреної сторон?смуг?довжиною 10-13 ?

Прот?для біль?рівномірного розподіл?сніг?навіть продувними смугам?необхідн?за межами нового шлейфу здійснюват?додатков?заходи щодо снігозатримання.

Впли?лісови?смуг на вологіст?ґрунту ?ґрунтоутворення. Значно вплива?на вологіст?ґрунту здатніст?лісови?смуг до затриман? ?розподіл?сніг? Найбільш?весняне промочуван? ґрунту спостерігається пі?сніговим?наметами ??зоні снігових шлейфі? Надходження тало?води ?ґрун?залежить ві?промерзання ?розмерзання ґрунту, оскільки мерзли?ґрун?практичн?водонепроникни?

Встановлен? що завдяки теплотворном?впливу потужнішог??пухког?сніговог?покрив??зменшення швидкост?вітр?глибин?промерзання ґрунту пі?захистом лісови?смуг менш? ні??відкритому полі. ?зв?зк?із зміною пі?впливо?смуг мікроклімату ?наявністю менш теплопровідног?пухког??потужног?шару, сніг ту?тане повільніше, ні?на не захищени?по?? Різниця ?часі сход?сніг?становит?5-7 днів.

?зоні снігових шлейфі? що утворили? завдяки смугам продувно?конструкці? додатков?зволожен? склада?30-50 мм, ?пі?сніговим?наметами - 150-200 мм. Це сприя?підвищенню врожайност?на 3-5 ?га.

Степов?ґрунти пі?полого?лісови?смуг швидко та істотн?змінюють?. Причинам?змін ?значні дози промиван? ґрунту за рахуно?додатковог?зволожен? ?часткового затриман? поверхневого сток?пр?розміщенні лісосмуг на схилах.

Значне накопичення сніг??смугах ?підвищен? водопроникност?ґрунті?пі?ними призводить до глибоког?промочуван? підґрунтя ?сприя?процес?вилуговування, що вплива??перш?черг?на знижен? глибин?закипання карбонатів.

Впли?лісови?смуг на врожайніст?сільськогосподарськи?культу? Перш?відомост?пр?сприятливий впли?лісови?смуг на врожайніст?сільськогосподарськи?культу?були отримані піонерам?полезахисног?лісорозведен? ?? Ломиковським ??? Шатилови? Пр?це ?свідчать дані, одержані ?? Бичихини? ?? Собеневським ??? Висоцьки?

За останн?15-20 рокі?впли?лісомеліоративни?насаджен?на врожайніст?сільськогосподарськи?культу? які вирощували пі?захистом лісови?смуг, вивчав? багатьма науков?ми та представниками виробничої сфер? Одержані пр?цьом?дані свідчать пр?високу полезахисн?ефективність лісови?смуг.

На основі обробк?масови?дани?були розроблені норматив?прибавок врожаю основних сільськогосподарськи?культу?ві?меліоративного впливу полезахисних лісови?смуг. ?середньому прибавка врожаю зернових по Україн?пі?впливо?лісови?смуг склада?4,2 ?га'¹, аб?16% врожаю на незахищени?по??

?зв?зк??хімізацією сільського господарства роль лісови?смуг значно зроста? адже мінеральні добрив?ефективн?лише за умов?достатньог?зволожен?. ?свою черг? ?добрив?підвищують ефективність лісови?смуг. На по?? захищени?лісовими смугам? завдяки більші?вологост?ґрунту та кращій його структур?добрив?швидше перехо?ть ?ґрунтови?розчин ?вбирають? коре?ми рослин.

Створення полезахисних лісови?смуг ?одни?із суттєвих засобі?підвищен? продуктивності сільського господарства.