Соціальна робота як вид професійної діяльності
Порушення на початку XXІ ст. традиційних для України механізмів соціального регулювання і взаємодії, поведінки людей потребує перегляду не лише соціальної політики, але й теоретичних засад, які є фундаментного для осмислення того, що відбувається з людиною, суспільством, яка логіка зміни людей, який механізм самозахисту і загальнодержавної підтримки людей. Становлення і розвиток інституту соціальної роботи пов'язані також із загостренням міжнаціональних відносин, еміграційних процесів. Ситуація ускладнюється і тим, що в останній період зіткнулися різні концепції і стратегії соціальної перебудови суспільства та розвитку соціальної роботи. А сьогодні, як ніколи, потребується найбільш точне і швидке визначення стратегії і тактики соціального захисту населення, створення онтимально-необхідних установ соціальної роботи, а також підготовки і перепідготовки працівників.
Досить очевидним стає вплив на специфіку діяльності соціального працівника масовість і якість змін у самій людині: всеохоплююча грамотність, поінформованість, соціально-побутова забезпеченість. Переосмислення основного змісту і напрямів соціальної політики призвело до необхідності визначення суті і напрямів соціальної роботи в реалізації цієї політики. Тому, перш за все, необхідно відповісти на такі питання: що ми розуміємо під поняттям "соціальна робота", який її основний зміст і різновиди ? Які основні особливості й ознаки ?
Соціальна робота є найбільш важливим інструментом соціальної політики. Водночас соціальна робота, виконуючи функцію оберненого зв'язку, виступає в ролі соціального локатора, який визначає на основі спеціальних індикаторів реальні наслідки соціальної політики, її життєвість і ефективність. Саме система соціальної роботи як діяльність по наданню допомоги людині, сім'ї, групі осіб, які знаходяться у складній життєвій ситуації, шляхом надання матеріально-фінансової, морально-правової підтримки, консультування й обслуговування демонструє реальні можливості суспільства і держави щодо соціального захисту людини. Відомо, що кожна професія характеризується спільними з іншими професіями і специфічними, притаманними лише їй цінностями. Особливості професійних цінностей обумовлені роллю і статусом професії в житті суспільства і конкретної людини.
Визначення ціннісних орієнтацій професійної діяльності, тим самим підкреслює не лише системну єдність, цілісність розвитку особистості і діяльності, але й відводиться їм певна роль у досягненні професіоналізму, майстерності особистості й діяльності.
Цінності професійної діяльності можна розуміти як домінуючу потребу — служити своєю професією на благо людей, яка орієнтує (акумулює) професійно-особистісну активність соціального працівника у досягненні означеної гуманної мети.
Взявши за основу характерні потреби особистості і співвідносячи їх з новою професією — соціальною суттю, можна назвати такі групи цінностей цієї діяльності.
—цінності, які відображають специфіку професійної діяльності, альтруїстичного характеру (допоможи іншому, який потребує такої підтримки, слабозахищеній людині);
—цінності етичної відповідальності перед професією (соціальний працівник захищає гідність і цілісність професії, дотримується і примножує етичні принципи, норми, знання і місію соціальної роботи, яка, як і інші галузі перебуває у процесі постійного розвитку і збагачення тощо);
—цінності пов'язані з потребами самореалізації, самоствердження і самовдосконалення особистості соціального працівника і досягнення професіоналізму в діяльності.
Структурний і якісний аналіз цінностей соціальної роботи як професійної діяльності виявляє її комплексний характер, гуманістичну природу і зміст. Саме гуманістичний ідеал — самоцінність особистості — визначає смисл і призначення цієї діяльності, а її цінності у зв'язку з цим відображають визнання гармонії суспільних і особистісних інтересів, усвідомлення праці як вищого смислу життя, пріоритет загальнолюдських цінностей (істина, здоров'я, мир, милосердя, добро, допомога тощо). У зв'язку з цим завданням соціальної роботи є встановлення балансу між відповідальністю суспільства перед особистістю і відповідальністю особистості перед суспільством.
Аналіз різних наукових підходів дозволив визначити зміст соціальної роботи, який включає три основні аспекти:
1) надання допомоги окремій людині чи групі осіб, які опинились у скрутній життєвій ситуації, шляхом підтримки, консультування, реабілітації, патронажу та використання інших видів соціальних послуг;
2)актуалізація потенціалу самодопомоги осіб, котрі опинились у складній життєвій ситуації;
3)цілеспрямований вплив на формування і реалізацію соціально-економічної політики на всіх рівнях — від регіонального до державного —
з метою забезпечення соціально-оздоровчого середовища для життєвого розміщення і життєдіяльності людини, створити систему підтримки людей, які опинились у складній життєвій ситуації.
Перші два аспекти проявляються на мікрорівні, третій — на мак-рорівні соціальної роботи.