Сутність громадської думки.
Етапи здійснення сегментації громадськості
| Етап | Основна мета | Зміст діяльності |
| І | Формування критеріїв сегментації | З’ясувати: кому потрібна інформація про діяльність відповідної організації, що об’єднує людей, які зацікавлені в ній |
| ІІ | Інтерпретація або опис визначених сегментів | Виділити відповідно до обраних критеріїв типи споживачів інформації про певну організацію та їх можливе групування (структурувати громадськість), описати їх |
| ІІІ | Визначення пріоритетних сегментів | Виділити один чи декілька сегментів, що містять найбільш зацікавлені прошарки громадськості |
| ІV | Апробація виділених сегментів | Визначення найбільш ефективного для цього сегмента засобу паблік рилейшнз та його застосування для впливу на обраний сегмент чи групу сегментів |
| V | Розробка програми діяльності служби ПР | З’ясування основної мети та цілей програми, що розробляється, визначення її структури та змісту окремих складових |
Думка– один із проявів свідомості, сукупність міркувань, які містять оцінку явищ, процесів, людини. Для розуміння сутності такого явища, як думка, варто розмежувати його із знанням та переконанням.
Громадська думка – це такий прояв громадської свідомості, у якому відображається домінуюча оцінка суспільно значущих явищ та процесів. Вона складається як результат зіткнення різних оцінок та міркувань, проте її не можна вважати певною сумою думок.
В основі будь-якої думки лежать знання. Причому, чим повніші знання містить думка, тим вона об’єктивніша та компетентніша. Але ототожнювати думку зі знаннями не варто, оскільки знання мають певну логічну завершеність, цілісність, наукову обґрунтованість.
Об’єктом думки є лише те, що має багатозначне трактування, що є суперечливим і не безумовним.
Крім того, думка завжди має свого суб’єкта. Думка – завжди чиясь. За нею завжди приховані певні інтереси.
Думка може виступати в трьох формах: індивідуальній, колективній, громадській.
Індивідуальна думкарозглядається як продукт індивідуальної свідомості, оцінка людиною довкілля з позиції її індивідуальних потреб та інтересів, на які, зрозуміло, впливає певною мірою суспільство та соціальний статус людини в цьому суспільстві.
Колективна думка –це певна сукупність спільних уявлень та міркувань групи людей, обумовлена їхніми спільними потребами, інтересами та соціальним становищем.
У сучасній науці існує дуже багато визначень громадської думки. У вітчизняній літературі поширені трактування, співзвучні з таким визначенням: громадська думка – це сукупні міркування громадськості, у широкому розумінні – стан масової свідомості, що містить у собі приховане або явне ставлення людей до подій та явищ соціальної дійсності, до діяльності інших соціальних інститутів, груп та окремих осіб.