Рахункова палата України: завдання, функції, структура
Говорячи про органи, які забезпечують бюджетний процес, необхідно приділити увагу «вищому органу державного фінансово-економічного контролю, який утворюється Верховною Радою України» (ст. 1 Закону України «Про Рахункову палату Верховної Ради України» від 11 липня 1996 року) —Рахунковій палаті України. Вона здійснює свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави.
Відповідно до зазначеного закону Рахункова палата виконує такі функції:
1. Контролює виконання законів України та постанов, прийнятих Верховною Радою України.
2. Здійснює контроль за виконанням Державного бюджету України по доходах і видатках, видатками по обслуговуванню внутрішнього і зовнішнього боргу України.
3. Контролює витрачання коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів.
4. Контролює діяльність Державного казначейства України з питання ефективного управління коштами Державного бюджету, проходження бюджетних коштів і коштів позабюджетних фондів в Національному банку та інших банківських установах.
5. Проводить попередній аналіз звітів Антимонопольного комітету України щодо здійснення ним державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства, звітів Фонду держмайна України щодо ефективного управління майном.
6. Перевіряє цільове використання коштів, виділених із бюджету на утримання Верховної Ради України і її апарату, служб Президента, апарату Кабінету Міністрів України, інших виконавчих органів, державними установами і організаціями, які діють за кордоном і на території України.
7. Здійснює зв'язки з контрольними органами іноземних держав та відповідними міжнародними організаціями, укладаєз ними угоди про співробітництво.
Рахункова палата як орган контролю, який було утворено при вищому законодавчому органі України здійснює контроль за діяльністю органів, що забезпечують здійснення бюджетного процесу в частині його виконання (на четвертій стадії). А саме: діяльність органів системи Мінфіну України, Державного казначейства, Контрольно-ревізійної служби, Податкової адміністрації. Рахункова палата також здійснює аналіз порушень і відхилень в бюджетному процесії, готує і вносить пропозиції до Верховної Ради України щодо їх усунення, а також удосконалення бюджетного законодавства. Рахункова палата є виконавчим органом при вищому законодавчому органі держави. Діяльність Рахункової палати до 23 грудня 1997 року здійснювалось відповідно до Закону «Про Рахункову палату Верховної Ради України» від 11 липня 1996 року. З 23 грудня 1997 року у зв'язку з рішенням Конституційного Суду України діяльність Рахункової палати здійснюється згідно з названим Законом за винятком положень, які вилучено Конституційним судом України. 14 січня 1998 року уточнений відповідно до рішення Конституційного Суду України текст Закону України «Про Рахункову палату» був затверджений Верховною Радою України і став після цього основою для її діяльності. Найістотнішими із вилучених положень є визнання не чинним статуту Рахункової палати як органу «Верховної Ради України», що здійснює «парламентський вищий державний фінансово-економічний контроль», та скасування функцій контролю «за виконанням законів України та прийнятих Верховною Радою постанов, у тому числі з фінансових і економічних питань», за формуванням дохідної частини бюджету та контролю за надходженням до Державного бюджету коштів, отриманих від розпорядження державним майном. Фактично було перервано контроль за виконанням Державного бюджету в цілому як за цілісним, єдиним процесом.
Для реалізації завдань, які стоять перед Рахунковою палатою України, постановою колегії від 2 лютого 1998 року були створені департаменти Рахункової палати за такими напрямами діяльності:
- контроль видатків на державне управління та національну безпеку;
- контроль видатків на економічну діяльність держави;
- контроль використання коштів державних цільових та позабюджетних фондів;
- контроль видатків соціального спрямування;
- контроль та аналіз бюджетного процесу;
- контроль та аналіз видатків бюджетів;
- контроль банківських та міждержавних фінансово-економічних операцій;
- департамент правового забезпечення діяльності Рахункової палати.
Тема 4. Бюджетний процес і бюджетний регламент. Організація бюджетного планування в Україні
1. Зміст і структура бюджетного процесу.
2. Бюджетний регламент.
3.Робота, яка передує складанню проекту бюджету держави.
4. Бюджетне планування в Україні на сучасному етапі:
а)порядок і терміни складання, розгляду і затвердження Державного бюджету;
б)Закон України «Про Державний бюджет України» та його зміст;
в) порядок і терміни складання, розгляду і затвердження місцевих бюджетів.
1. Зміст і структура бюджетного процесу
Організація бюджетного процесу в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про бюджетну систему України» в редакції від 28 квітня 1995 року, рішень Верховної Ради АРК, місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих органів у межах чинного законодавства.
У Законі «Про бюджетну систему України» (ст. 5) дається наступне визначення бюджетною процесу:«Бюджетний процес— це регламентований законодавством порядок складання, розгляду, затвердження бюджетів, їх виконання і контроль за їх виконанням, затвердження звітів про виконання бюджетів, що входять до бюджетної системи України».
У сучасній економічній літературі існує єдина точка зору щодо визначеннязмісту бюджетного процесу — це процес складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів усіх рівнів.
Визначення бюджетного процесу в українському законодавстві дається більш розширеним, оскільки процедура бюджетного процесу починається зі складання бюджету і закінчується затвердженням звітів про їх виконання.
Усі стадії бюджетного процесу повторюються систематично, щорічно. В цьому втілюється принцип щорічності бюджету. Бюджет складається і затверджується на рік, який має назву бюджетного року, або бюджетного періоду. В Україні він співпадає з календарним роком: з 1 січня по 31 грудня.
У Франції, Бельгії, Швейцарії бюджетний рік також співпадає з календарним. Але слід зазначити, що не в усіх країнах цей період співпадає з початком року. Так, у Великобританії, Канаді, Японії він починається з 1 квітня, в Італії— з 1 липня, в США — з 1 жовтня.
Перші три стадії в структурі бюджетного процесу, а саме: складання, розгляд і затвердження складають бюджетне планування.
Бюджетне планування являє собою комплекс організаційно-технічних, методичних і методологічних заходів із визначення доходів і видатків бюджетів в ході їх складання, розгляду та затвердження.
Бюджетне планування базується на наступних завданнях, які стоять перед органами, на які покладена функція складання проекту бюджету:
- визначення реальної величини доходів, які необхідно мобілізувати в наступному бюджетному періоді;
- обґрунтованість і визначення розмірів бюджетних видатків за кожним напрямком;
- збалансування бюджету.
Принципи бюджетного планування здебільшого визначаються принципами побудови бюджетної системи. Перший принцип бюджетного планування в Україні визначається принципами самостійності і єдності в побудові бюджетної системи.
Другий принцип бюджетного планування — принципи науковості. Це означає, що всі розрахунки доходів, нормативів видатків по поточному бюджету, напрямки інвестицій по бюджету розвитку повинні мати відповідні наукові обґрунтування.