Знищення природних ландшафтів

Антропогенний пресинг як чинник руйнування і

З кожним роком зростає роль промислових антропогенних ландшафтів в структурі географічної оболонки Землі. Загальновідомі погляди і висновки В.І.Вернадського і А.Є.Ферсмана про масштаби і роль в житті Землі промислової діяльності людини. Майже півстоліття назад А.В. Сидоренко (1967) писав: «Діяльність людини, що перетворює лице Землі, виступає тепер як розумно направлений геологічний чинник. Людина не тільки механічно переміщає речовину Землі, але і грає роль грандіозного геохімічного, гідрологічного, інженерно-геологічного агента». Щодоби з надр Землі зараз здобувається близько 20 т мінеральної сировини на душу населення.

При видобутку корисних копалин, будівництві каналів, гребель, дорогий, трубопроводів, плануванню будівельних майданчиків людство щорічно переміщає близько 6 тис. км³ землі. Тільки під час одного надпотужного вибуху при будівництві протиселевої дамби в Малоалматінськом ущелина (околиці Алма-Ати) в 1966 р. була піднята в повітря і укладено в дамбу понад 2,5 млн. м³ скельних порід. В процесі техногенезу відбувається «озалізнення» поверхні планети: кількість здобутого до 1934 р. заліза склала 32,2 т/км² населеної частини Землі, а його надходження на рівні здобичі 1964— 1965 р. додає щорічно ще 6 т/км^2. Біогенне ж надходження заліза під тайгою рівне всього 56—100 кг/км^2, під листяними лісами – 130—140 кг/км^2. Техногенне надходження мікроелементів в грунт на 1—2 порядки перевищує надходження біогенне. Внаслідок цього повинна зникнути недостатність мікроелементів, властива окремим регіонам (Глазовська, 1968). Здобич природного газу викликає дегазування земної кори, заповнення порового простору гірських порід водою, що створює новий гідрологічний режим цілих регіонів (Сидоренко, 1967).

Особливої уваги заслуговує фронт зростання видобутку корисних копалин, що все прискорюється. У 2000 р. світовий об'єм видобутку корисних копалин в порівнянні з 1950 р. зріс більш ніж в 10 разів, тоді як з 1900 по 1950р. він зріс лише в 3,4 разу (Мельников, 1967). Показові в цьому відношенні темпи зростання здобичі нафти. З 1859 по 1970 р. здобуто близько 30 млрд. т нафти. Впродовж 60-х років здобич нафти більш ніж подвоїлася, досягнувши в 1969 р. 2,2 млрд. т. Видобуток вугілля за 20 років другої половини ХХ в. (1950–1970 рр.) склала 37% від 125 млрд. т, здобутих за всю історію, і заліза — 50% від 10 млрд. т, витягнутих за всю історію людства (Виноградов, 1970).

Особливо велика роль в створенні антропогенних неоландшафтів відкритих або кар'єрних розробок корисних копалини. Це один з найбільш економічних видів розробки корисних копалини.