Загальне поняття про Інтернет

Тема 7. Мережні технології й системи розподіленої обробки інформації

7.1.Інформаційні ресурси глобальної мережі Internet

Розглянемо коротко, якими є головні інформаційно-комунікаційні ресурси Інтернету, що забезпечують всесторонні потреби сотень мільйонів користувачів в інформаційному і комунікаційному обслуговуванні. Спочатку спробуємо створити просту класифікацію сервісів Інтернету з огляду на спосіб їх використання та принцип взаємодії з ними користувачів. Розпочнемо із найбільш популярного різновиду інформаційних технологій, що був створений протягом понад 30-ти років впровадження мережних рішень. Сьогодні практично усі користувачі Інтернет широко застосовують електронну пошту, яка є прикладом сервісів відкладеного читання (off-line). Сюди ми віднесемо і служби підписки List Serve та інші.

Другим надзвичайно поширеним різновидом сервісів Інтернет є інтерактивні ресурси (on-line). Інтерактивні сервіси побудовані на основі втілення принципу негайного реагування користувача при отриманні ним інформації чи запиту. Це означає, що по суті отримувана користувачем інформація від апаратно-програмних засобів інтерактивного сервісу є вказівкою до відповідної дії користувача без затримки часу. Ви повинні відразу реагувати належним чином на отриману вказівку чи запит і забезпечувати ефективну людино-машинну взаємодію для досягнення поставленої мети. Прикладами втілення інтерактивних сервісів є всесвітня павутина – World Wide Web (WWW або просто Web), електронна комерція і багато інших.

Третій різновид сервісів передбачає пряму взаємодію. В сервісах цього типу інформація за запитом повертається користувачеві негайно в реальному масштабі часу, але від користувача не вимагається негайного реагування. Прикладом такого сервісу є відеоконференції.

Що ми пов’язуємо з поняттям Інтернет? Спробуємо висвітлити сутність Інтернет.Насамперед Internet – це множина комп’ютерів з мережевим під’єднанням (часто їх називаємо хостами) і мереж, заснованих на застосуванні протоколів TCP/IP. Але Інтернет – це не тільки глобальна мережева система і не тільки мережеве об’єднання хостів. Це по суті поєднання багатьох базових опорних мереж, що в свою чергу містять підмережі. Ці підмережі можуть бути публічними, приватними чи комерційними. Якщо врахуємо те, що сьогодні створено мільйони підмереж, важко виявити хто є власником Інтернету. По суті єдиного власника не існує, але є багато власників підмереж. Напевно, є підстави вважати власниками Інтернету тих, які користуються ним. Водночас усі члени співтовариства Інтернет роблять внесок в забезпечення неперервного функціонування Інтернету, в розширення та удосконалення глобальної мережі. Різні міжнародні, регіональні і іншого рангу організації керують певними ланками Інтернету. Для зручності користувачів в різних країнах та на континентах утворені декілька центрів управління. Індивідуальні користувачі та організації надають інформацію для доступу громадянам декількома способами з використанням інформаційних серверів чи забезпечуючи підтримування свого інформаційного серверу. Хоч протокол Transmission Control (TCP) був створений в 1974 р. Вінцентом Церфом для військових потреб, найбільш поширені версії TCP і Internet Protocol (IP) були розроблені у 1981 р. Наступного 1982 р. в Міністерстві оборони США вирішили, що стек протоколів TCP/IP повинен стати новим стандартом родини протоколів глобальної мережі ARPANET, з якої пізніше і виник Інтернет. З 1 січня 1983 р. офіційно відбувся перехід на новий стандарт протоколів TCP/IP. Особливо великою була роль вчених Каліфорнійського університету в Берклі для підтримки TCP/IP, які новий стандарт TCP/IP впровадили в створеній ними версії вільнодоступного програмного середовища UNIX (названого 4.2 BSD). Додамо, що з початку розвитку глобальної мережі програмне середовище UNIX було базовим в мережевих застосуваннях.