І нераціональне. Географія світових мінеральних ресурсів.

Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне

Ресурсозабезпеченість. Ресурсозабезпеченість визначається строком, на який вистачить певного природного ресурсу, а також його запасами з розрахунку на душу населення. Це поняття є і природним (залежить від природних запасів на певній території), і соціально-економічним (залежить від розмірів видобутку та споживання).

Отже, кожна країна має свій рівень ресурсозабезпеченості. Природні ресурси на Землі розміщені досить нерівномірно. Це зумовлено різними фізико-географічними процесами та умовами їх утворення в давні геологічні епохи. Тому не тільки між окремими країнами, а й між великими регіонами Землі існують певні відмінності в рівнях забезпеченості природними ресурсами. Так, країни, що розміщені в лісовій зоні, забезпечені деревиною; країни, на території яких є старі зруйновані гори, мають значні запаси вугілля, рудних корисних копалин.

У світі є небагато держав, які мають практично всі відомі види ресурсів. Це США, Росія, Китай. Ще ряд країн можна вважати такими, що достатньо забезпечені природними ресурсами. Це Індія, Бразилія, Австралія, ПАР. Деякі держави мають значні запаси одного або кількох видів ресурсів. Так, Кувейт виділяється запасами нафти, Марокко — покладами фосфоритів, Габон — запасами марганцевої руди.

Для економіки кожної країни велике значення мають комплексність природних ресурсів та їх розміщення. У XXI ст. між суспільством і природою виникли якісно нові відносини, що зумовлені швидким зростанням населення та розширенням його виробничої і невиробничої діяльності. Виникла загроза поступового виснаження і вичерпання природних ресурсів. Водночас зросли масштаби забруднення природи відходами людської діяльності. Все це спричинило проблеми, пов'язані з природокористуванням.

.

Світові мінеральні ресурси, головні регіони їх поширення