§ 4. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства

Однією з основних функцій органів, що здійснюють державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства, є розгляд справ про його порушення. Ця діяльність Антимонопольного комітету здійснюється у відповідності з Правилами розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, затвердженими Антимонопольним комітетом України 19 квітня 1994 року (в редакції від 29 червня 1998 р.). Ці Правила визначають порядок розгляду та перегляду Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями справ про порушення антимонопольного законодавства, в тому числі про захист від недобросовісної конкуренції, відповідно до Законів України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності», «Про Антимонопольний комітет України», недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» та Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», порядок виконання рішень у справах і діють до прийняття відповідних актів законодавства.

Справи у межах компетенції розглядаються органами чи посадовими особами:

Комітетом;

постійно діючою адміністративною колегією;

тимчасовою адміністративною колегією;

державним уповноваженим;

головою відділення.

Голові відділення підвідомчі справи про:

• зловживання монопольним становищем, антиконкурен-тні узгоджені дії, недобросовісну конкуренцію, якщо наслідки порушення антимонопольного законодавства (надалі - порушення) мають місце на регіональному ринку;

• дискримінацію суб'єктів господарювання місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, окрім тих, що підвідомчі Постійно діючій адміністративній колегії;

• дискримінацію суб'єктів господарювання органами адміністративно-господарського управління та контролю, окрім тих, що підвідомчі державному уповноваженому та Постійно діючій адміністративній колегії;

.

• неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації відділенню;

• ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень відділення.

Справи, підвідомчі голові відділення, розглядаються у відділенні за місцем вчинення порушення або за місцем знаходження відповідача, або за місцем настання наслідків порушення.

Державному уповноваженому підвідомчі справи про: » зловживання монопольним становищем, антиконкурент-яі узгоджені дії, недобросовісну конкуренцію, якщо наслідки порушення мають місце на загальнодержавному ринку або ринку, який охоплює територію декількох регіонів;

• дискримінацію суб'єктів господарювання органами адміністративно-господарського управління та контролю, діяльність яких поширюється на декілька регіонів України;

• примусовий поділ монопольних утворень, що діють на регіональному ринку;

• ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень Комітету, адміністративних колегій, державного уповноваженого;

• неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації Комітету.

Тимчасовій адміністративній колегії підвідомчі справи про примусовий поділ монопольних утворень, що діють на загальнодержавному ринку або ринку, який охоплює територію декількох регіонів.

Тимчасова адміністративна колегія може бути утворена для розгляду будь-якої справи, окрім тих, що підвідомчі Комітету та Постійно діючій адміністративній колегії.

Постійно діючій адміністративній колегії підвідомчі справи про:

• дискримінацію суб'єктів господарювання центральними органами виконавчої влади, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, головами цих органів, а також відповідними Радами;

• дискримінацію суб'єктів господарювання органами адміністративно-господарського управління та контролю, діяльність яких поширюється на всі регіони України.

Постійно діюча адміністративна колегія може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу, окрім тих, що підвідомчі Комітету.

Комітету підвідомчі справи, матеріали яких пов"язані із забезпеченням національної безпеки, оборони, суспільних інтересів або містять державну таємницю.

Комітет може прийняти до свого провадження і розглянути будь-яку справу.

Голова Комітету має право на клопотання сторін та третіх осіб, які беруть участь у справі, за поданням державного уповноваженого, керівника структурного підрозділу Комітету, голови відділення або з власної ініціативи витребувати будь-які матеріали, що є в провадженні органу чи посадової особи, уповноважених розглядати справу, і передати їх на розгляд іншого органу чи посадової особи.

Справи розглядаються на підставі:

• безпосередньо виявлених службовцями Комітету, відділення ознак порушень;

• заяв суб'єктів господарювання, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, громадських об'єднань, громадян.

Особами, які беруть участь у справі, визнаються: сторони, треті особи, їх представники.

Сторонами у справі є відповідач і заявник (якщо розгляд справи розпочато (надалі - порушено справу) за заявою).

Відповідачем є особа (суб'єкт господарювання, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, орган адміністративно-господарського управління та контролю, громадське об'єднання, інша особа), в діях якої вбачаються ознаки порушення.

Заявником є будь-яка особа, яка звертається до Комітету, відділення за захистом своїх прав і законних інтересів, які вважає порушеними.

Треті особи можуть вступати в справу до прийняття рішення, якщо рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки, та бути залученими до участі у справі Комітетом, відділенням за клопотанням сторін чи з власної ініціативи.

Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи після одержання копії подання з попередніми висновками у справі (витягу з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи), подавати докази, заявляти клопотання, давати усні й письмові пояснення, одержувати копії рішень у справі (витяги з них за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), подавати свої міркування та заперечення, оскаржувати рішення в порядку, визначеному законодавством.

Заяви про порушення у справах, підвідомчих голові відділення, подаються до відділення за місцем вчинення порушення або за місцем знаходження відповідача, або за місцем настання наслідків порушення. Заяви про порушення в інших справах подаються до Комітету.

Заява про порушення розглядається протягом 30 календарних днів, у разі потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений державним уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що письмово повідомляється заявнику.

За наявності ознак порушення, за поданням службовців Комітету, відділення державним уповноваженим, головою відділення приймається розпорядження про порушення справи, про що письмово повідомляються сторони.

При доведенні вчинення порушення залежно від обставин у справі може бути прийнято одне чи декілька рішень або виділено в окремі провадження матеріали, що потребують додаткового дослідження.

З питань примусового поділу монопольних утворень та накладання штрафів приймаються постанови, а при вирішенні по суті інших справ - розпорядження, які є обов'язковими для виконання.

Встановивши під час розгляду справи факт порушення, орган чи посадова особа, які порушили або розглядають справу:

• має право вносити у відповідні державні органи обов'язкові для розгляду подання щодо скасування ліцензій, припинення операцій зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів господарювання;

• може вносити до відповідних державних органів, підприємств, установ, організацій чи посадових осіб подання

та рекомендації щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню, а також рекомендації щодо проведення заходів, спрямованих на запобігання порушенням, розвиток підприємництва і конкуренції;

• вносять подання у правоохоронні органи або надсилають їм відповідні матеріали для розгляду по суті.

Особи, права або обов'язки яких зачіпає рішення у справі, можуть звернутися до Комітету із заявою про перегляд рішення у справі або про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Заява про перегляд рішення у справі або про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами підлягає розгляду у тридцятиденний строк.

Рішення у справах можуть бути оскаржені до суду, арбітражного суду у тридцятиденний строк в порядку, передбаченому ст. 24 Закону України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» та ст. 32 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Подання заяви не зупиняє виконання рішень да час розгляду справи в суді чи арбітражному суді, якщо судом чи арбі-тражним судом не винесено рішення про припинення дії вказаних актів.

Завдання та запитання на закріплення вивченого

1. Назвіть основні акти антимонопольного законодавства.

2. Дайте визначення поняття монопольного становища.

3. Які дії вважаються зловживанням монопольним становищем?

4. Які угоди між підприємцями визнаються неправомірними?

5. У чому полягає дискримінація підприємців органами влади і управління?

6. Назвіть основні функції Антимонопольного комітету.

7. Які заходи майнової відповідальності можуть застосовуватися за порушення антимонопольного законодавства?

8. Які оперативно-господарські санкції застосовуються за порушення антимонопольного законодавства?

9. Які органи і посадові особи розглядають справи про порушення антимонопольного законодавства?

10. Які рішення приймаються за результатами розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства?

11. В якому порядку оскаржуються рішення про порушення антимонопольного законодавства?