2. ПРОСТЕ ХУЛІГАНСТВО

Простим хуліганством називається грубе порушення громадського порядку і явна неповага до суспільства, що передбачено ч. 1 ст. 206 КК. За ч. 1 ст. 206 КК кваліфікуються дії, які грубо порушують громадський порядок і виражають явну неповагу до суспільства.

Дії, які хоч і порушують громадський порядок, але не є грубими, значними, які не досягають ступеня суспільної небезпечності злочину, не можна кваліфікувати як кримінально каране хуліганство за ч. 1 ст. 206 КК.

Наприклад, необгрунтовано були засуджені за хуліганство Д., Й., Ш. і Г. Як члени колгоспу вони вимагали на колгоспних зборах дострокових виборів правління, заявляли, що голова правління зловживає своїми посадовими повноваженнями і розбазарює колгоспне добро. Ці вимоги підтримали інші колгоспники. Але президія зборів відхилила їх. Тоді Д., Й. та інші звинувачені у цій справі почали кричати, свистіти, плескати в долоні. Збори було перенесено на наступний день.

У протесті прокурора зазначалось, що шум і крики, що супроводили збори, були виразом обурення колгоспників неправильними діями окремих керівників колгоспу, а не проявом хуліганства. Пленум Верховного Суду України, розглянувши протест прокурора, визнав його обгрунтованим і справу Д., Й. та інших провадженням закрив за відсутністю в їхніх діях складу злочину.

Діяння, передбачене ч. 1 ст. 206 КК, належить до так званих матеріальних складів злочину, і тому завжди потрібно встановити і довести, що винний грубо порушив громадський порядок. При цьому грубе порушення громадського порядку — це не тільки процес вчинення злочину, а й його наслідки. Оцінка злочинних наслідків хуліганства значною мірою залежить від місця, часу та інших обставин вчинення хуліганських дій. У деяких випадках ці обставини є вирішальними, оскільки аналогічні дії (наприклад, паління, відправлення природних потреб, оголення тіла), вчинені в різний час і в різних місцях, оцінюються іноді прямо протилежно.

Критеріями оцінки хуліганських дій та їх наслідків, як правило, є норми моралі, звичаї і правила співжиття людей.

Хуліганство іноді заподіює конкретну матеріальну чи моральну шкоду (знищення або пошкодження майна, заподіяння тілесних ушкоджень тощо), яка також становить злочинні наслідки і впливає на оцінку діяння.

Щоб кваліфікувати діяння за ч. 1 ст. 206 КК, важливо встановити, чи вчинив винний грубе порушення громадського порядку, і за цією ознакою відмежувати кримінально каране хуліганство від дрібного, яке є адміністративним правопорушенням (ст. 173 КпАП).

Пленум Верховного Суду України вимагає від суддів не кваліфікувати як хуліганство дії осіб, які вчинили більш тяжкі злочини, за ч. 1 ст. 206 КК і дії осіб, які вчинили злісне чи особливо злісне хуліганство, та усунути із судової практики помилки, коли кримінально каране хуліганство кваліфікуються як дрібне хуліганство і, навпаки, до кримінальної відповідальності притягують осіб, які вчинили дрібне хуліганство.

З іншого боку, характеристика ознак дрібного хуліганства може бути корисною для оцінки кримінально караного хуліганства, що підпадає під ознаки ч. 1 ст. 206 КК. Загальне законодавче визначення дрібного хуліганства (ст. 173 КпАП) свідчить, що від кримінально караного воно відрізняється головним чином наслідками — меншими, менш значними порушеннями громадського порядку. Отже більш тяжкі наслідки хуліганства дають підставу кваліфікувати вчинене за ч. 1 (ч. 2 чи ч. 3) ст. 206 КК.

Для кваліфікації хуліганства оцінка вчинених дій та їх наслідків має вирішальне значення, особливо при відмежуванні дрібного від кримінально караного хуліганства (чи навпаки). Дрібним хуліганством визнається нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян (ст. 173 КпАП).

Але нецензурна лайка в громадських місцях чи образливе чіпляння до громадян, що супроводилися нанесенням побоїв, знищенням чи пошкодженням чужого майна, кваліфікуються за ч. 1 ст. 206 КК.

Разом з тим образа, нецензурна лайка та інші подібні дії, поєднані з пошкодженням чи знищенням чужого майна або нанесенням ударів, побоїв кваліфікуються за ч. 1 ст. 206 КК лише у тому разі, коли вони були вчинені з хуліганських спонукань, через неістотний привід, тобто мають усі ознаки хуліганства. Коли цих ознак немає, то вчинене не може кваліфікуватися за ч. 1 ст. 206 КК як хуліганство.

Наприклад, у справі Т. президія обласного суду зазначила, що заподіяння потерпілому майнової шкоди особою, яка не мала умислу на порушення громадського порядку, не містить складу хуліганства.

Не можуть кваліфікуватися за ч. 1 ст. 206 КК й інші діяння, які мають деякі подібні зовнішні ознаки — образа (ст. 126 КК), нанесення побоїв (ст. 107 КК), легких тілесних ушкоджень (ст. 106 КК), самоправство (ст. 198 КК) та деякі інші, оскільки останні вчинюються не з хуліганських мотивів, але з істотних приводів, що випливають із зовнішніх обставин.

Якщо діяння кваліфікується за ч. 1 ст. 206 КК, то образа, побої, пошкодження або знищення майна, погроза вбивством, заподіяння легких і середньої тяжкості тілесних ушкоджень повністю охоплюється складом хуліганства і додаткова кваліфікація цих дій за відповідними статтями КК не потрібна.

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 71      Главы: <   56.  57.  58.  59.  60.  61.  62.  63.  64.  65.  66. >