§ 4. Основні напрямки запобігання необережним злочинам

Попередження названих злочинів має низку особливостей, визначених специфікою детермінанти, що їх обумовлюють. До цих особливостей належать наступні моменти:

— за профілактики необережних злочинів (відсутні підготовка, замах, співучасть) не застосовуються деякі форми і методи, характерні запобіганню умисним злочинам — виявлення осіб, які готуються до злочину, припинення розпочатих злочинів, встановлення співучасників тощо;

— заходи запобігання необережних злочинів дуже схожі і часто співпадають із заходами захисту від випадкового заподіяння шкоди. Вони зорієнтовані не на можливих злочинців, а на недопущення як необережної, так і випадкової шкоди;

— у системі профілактики зазначених злочинів питома вага економічних, організаційно-управлінських та технічних заходів є значно більшою, ніж у навмисних діяннях;

— необережна злочинність краще "піддається" запобіжним заходам, аніж інші види злочинності. Так, на реконструйованих автошляхах США аварійність знизилась у 2,5 рази, Франції — втричі.

Приблизний перелік спеціальних заходів впливу на детермінанти необережної злочинності включає:

а) вплив на знаряддя і засоби дії:

— технічне удосконалення знарядь і засобів, підвищення їх надійності;

— поліпшення контролю за технічним станом знарядь і засобів, їх "діагностика";

146

— нейтралізація небезпечних факторів, властивих технічним системам, і зменшення можливої шкоди від їх використання;

— чітка регламентація норм і правил техніки безпеки;

— недопущення сторонніх осіб до експлуатації машин, устаткування, максимально можливе обмеження доступу до зони їх дії;

— вилучення із побутового обігу небезпечних предметів (зброї, отруйних, вибухових, радіоактивних речовин);

б) вплив на кримінологічну ситуацію:

— забезпечення належного стану об'єктів, що становлять підвищену небезпеку (шляхи сполучення, шахти тощо);

— ліквідація або нейтралізація джерел небезпеки залежно від об'єктивної можливості та економічної доцільності;

— встановлення надійного контролю за небезпечною ситуацією, виявлення різних відхилень від норми на ранніх стадіях;

— регламентація професійних дій у типових небезпечних ситуаціях і відпрацювання стандартів поведінки в них;

в) вплив на особу:

— професійна орієнтація і відбір працівників з урахуванням їх психофізичних якостей;

— навчання працівників правилам поведінки у небезпечних ситуаціях;

— посилення контролю за діяльністю осіб, пов'язаною з підвищеною небезпекою, а також за станом їх здоров'я;

— наукова організація праці цих категорій працівників з урахуванням рекомендацій медицини і психології;

— посилення юридичної відповідальності осіб за недотримання встановлених правил безпеки;

— загальне підвищення культури і дисципліни поведінки громадян, які можуть опинитися у техногенне небезпечних ситуаціях.

Важливе місце у профілактиці необережних злочинів належить виховним заходам. Останнім часом у загальноосвітніх школах та вищих навчальних закладах України запроваджена обов'язкова дисципліна "Безпека життєдіяльності". Від рівня знань, що отримають учні та студенти, а також їх навичок і вмінь значною мірою залежатиме подальший стан необережної злочинності й травматизму. Соціологічні дослідження свідчать і про потребу суттєвого поліпшення пропагандистської роботи, більш ефективного використання засо' бів масової інформації для популяризації законодавства, що регламентує відповідальність за вчинення необережних злочинів та інших правопорушень.

147