Розділ З ДИСЦИПЛіНАРНА Й ВіДПОВіДАЛЬНіСТЬ СіЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ЛЇАТЕРіАЛЬНА ПРАЦіВНИКіВ ПіДПРИЄМСТВ

 1. Поняття і види відповідальності

в аграрному праві

і

1. У правовій науці України поняття юридичної відпові-

дальності трактується як установлення правовою нормою ча-

ходів державного примусу, що застосовується до особи, яка

вчинила правопорушення. Заходи примусу зумовлюються ха-

рактером суспільних відносин і правовими методами їх регу-

лювання, ступенем суспільної небезпечності протиправного

діяння, природою правовідносин,/ субєктом яких виступає

правопорушник у даному конкретному випадку, колом його

субєктивних прав та юридичних обовязків. У правовій нормі

визначаються коло органів і службових осіб, яким закон на-

дає право застосовувати заходи правового впливу, та порядок

(процедура) здійснення функції застосування права. Юри-

дична відповідальність полягає в установленні для правопо-

рушника певних негативних наслідків особистого і/або мате-

ріального характеру і служить відновленню порушених осо-

бистих і майнових прав. Наведені положення стосуються і

юридичної відповідальності в аграрному праві.

2. У колишньому колгоспному Праві юридична відпові-

дальність регулювалася Статутом і Правилами внутрішнього

розпорядку окремого колгоспу. У правових нормах цих актів,

якими регламентувалася дисциплінарна відповідальність чле-

нів колгоспу, передбачалися види гіравопорушень і правові

санкції, що застосовувалися до осіб, котрі вчинили ці право-

порушення. Питання матеріальної відповідальності регулюва-

лося п. 15 Примірного статуту колгоспу. Встановлені цими

правовими нормами санкції були заходами державного при-

мусу, оскільки Статут колгоспу мав силу локального правово-

го акта. Поряд із цим їм були також притаманні й властивості

громадського примусу, оскільки названі правові акти при-

15

452

Розділ XXІ

ймалися і застосовувалися органами управління колгоспу та

його посадовими особами.

Згідно з чинним законодавством України при вчиненні

правопорушення працівниками сільськогосподарського під-

приємства всіх форм власності і форм господарювання засто-

совуються відповідні норми КЗпП, за певних умов Статути, а

також Правила внутрішнього трудового розпорядку цих під-

приємств.

3. Соціально-економічна і правова природа членських, ор-

ганізаційно-управлінських, трудових і майнових відносин ви-

значає коло правомочностей учасників аграрно-колективних

правовідносин і тим самим - коло правопорушень, які мо-

жуть вчинятися в підприємстві. Наприклад, порушення ком-

петенції органів управління КСГП з вини його керівників яв-

ляє собою порушення норм колективної демократії, а звідси

- й норм Статуту підприємства. Органи управління КСГП

мають право притягнути особу, винну в такому правопору-

шенні, до дисциплінарної відповідальності. Природа право-

відносин, які при цьому виникають, має особовий характер,

а тому заходам впливу (дисциплінарним стягненням) власти-

вий моральний, а не матеріальний характер. Дисциплінарна

відповідальність як відповідальність особового характеру на-

стає також при порушенні умов праці, які не викликали ма-

теріальних наслідків. Порушення норм Статуту або Правил

внутрішнього розпорядку підприємства, внаслідок якого за-

подіяно матеріальну шкоду, має майновий характер і тягне за

собою матеріальну відповідальність. У даному разі також ви-

являється тісний звязок між характером порушених право-

мочностей і передбаченими правовою нормою заходами юри-

дичного впливу на правопорушника.

Наведене спіпнідношення між характером, видом право-

порушення і правовими наслідками властиве й дисциплінар-

ним та матеріальним правопорушенням, що їх можуть вчини-

ти працівники сіліїськогосподарських підприємств усіх форм

власності й господарювання.

4. В аграрному і трудовому праві розрізняють два види від-

повідальності: дисциплінарну та матеріальну.

Дисциплінарна відповідальність полягає у притягненні

члена або посадової особи КСГП (СпС, СВК), працівників

ДСП, АТ, ТОВ, винних у вчиненні дисциплінарного проступ-

ку, до дисциплінарної відповідальності через застосування за-

 

 

гінарна й матеріальна відповідальність працівників СіТі 453

ходів рсобового, морального впливу

нарноо стягнення.

накладення дисциплі-

Матеріальна відповідальність - це покладення на особу

(члена ССГП, СпС, СВК, працівника, посадову особу ДСП,

АТ, ТО) у звязку із вчиненням нею протиправного винного

діяння, внаслідок якого підприємству було заподіяно майно-

ву шкоду чи порушено його майнові інтереси, обовязку ком-

пенсувати цю шкоду в натурі або сплатити завдані збитки.

5. У громадському господарстві КСГП беруть участь своєю

особистою працею на основі трудового договору спеціалісти

сільського \господарства, технічні керівники підсобних під-

приємств, інженери, техніки, будівельники та інші робітники

і службовці, акі не побажали стати членами підприємства, їх-

ні трудові відносини з КСГП регулюються нормами трудово-

го права. Ці особи також повинні додержувати Правил внут-

рішнього розпорядку КСГП і відповідно до їх норм можуть

притягатися до дисциплінарної відповідальності. Матеріальна

відповідальність даної категорії працівників настає на підставі

норми трудовогб права. Трудовим законодавством регламен-

тується дисциплінарна і матеріальна відповідальність праців-

ників (у тому числі й членів КСГП) міжгосподарських буді-

вельних організацій, міжгосподарських підприємств і обєд- |||

нань. \

Згідно зі Статутом КСГП питання про притягнення до И|

дисциплінарної та матеріальної відповідальності членів під- "

приємства та осіб, які не є його членами, а працюють у ньому

за договорами, вирішується правлінням підприємства або

загальними зборами Членів останнього (зборами уповнова-

жених). \

 2. Підстави відповідальності в аграрному праві

і. Підставами юриді

юридичних фактів, які, в

рушення. Підставу дисциплінарної

вить дисциплінарний прзступок

відальності - правопор

шкоди.

правопорушення

[чної відповідальності є сукупність

взяті в їх єдності, складають правопо-

ної відповідальності стано-

підставу матеріальної відпо-

яке призвело до майнової

2. Дисциплінарний п

правності та винності дЬ

ти встановлені як юридичні

проступок має місце за умови проти-

інь правопорушника, які повинні бу-

і факти. Коло протиправних діянь,

454 Розділ XXІ

вчинення яких тягне дисциплінарну відповідальність, визна-

чається в Статуті і Правилах внутрішнього розпорядку кож-

ного окремого КСГП. Ними є: недодержання Статуту, Пра-

вил внутрішнього розпорядку підприємства або його вироб-

ничого підрозділу; невиконання рішень загальних зборів,

правління підприємства, розпоряджень службових осіб; пору-

шення виробничої та трудової дисципліни (запізнення, неви-

хід на роботу без поважних причин, самовільне залишення

роботи, поява на роботі в нетверезому стані тощо); невико-

нання без поважних причин обовязкового мінімуму трудової

участі в громадському виробництві; недбале ставлення до ко-

лективного майна; самовільне використання техніки та іншо-

го майна підприємства в особистих інтересах; недодержання

встановлених норм і правил техніки безпеки, протипожежних

заходів та інші порушення.

Юридичними можуть бути визнані лише ті факти, що

встановлені правлінням і загальними зборами (зборами упов-

новажених) КСГП.

Протиправними є дії, вчинені з порушенням установлених

правовими нормами трудових обовязків. Бездіяльність - це

невчинення дій, що їх працівник мав учинити відповідно до

своїх трудових обовязків і посадового становища. За юридич-

ними наслідками і правовою кваліфікацією протиправні дії та

бездіяльність є тотожними - і ті, і ті тягнуть дисциплінарну

та матеріальну відповідальність.

Прикладом протиправної бездіяльності може бути випа-

док, коли сторож уночі заснув, а в цей час на фермі виникла

пожежа, якої він без особливих зусиль міг би не допустити,

якби не спав. До випадків протиправної бездіяльності можна

віднести також несумлінне, недбале ставлення до своїх служ-

бових обовязків із боку керівників і спеціалістів. Скажімо,

зберігання в не придатному для цього приміщенні зерна та

інших продуктів, що призвело до їх псування; невжиття своє-

часних заходів до організації боротьби зі шкідниками сільсь-

когосподарських культур.

3. Для визнання вчиненого діяння дисциплінарним про-

ступком орган управління КСГП або адміністрація державно-

го сільськогосподарського підприємства повинні встановити

вину правопорушника як юридичний факт, тобто визначити,

чи вчинено даний проступок умисно, чи з необережності.

Коли буде встановлено, що особа, яку притягають до відпові-

ш|И|_

ШповідальніЩКиків С

Дисциплінірна й матеріальна від,

СГП 455

дальноеті,\ вчинила проступок, знаючи про наслідки своєї по-

ведінки, і гічого не зробила, аби їм запобігти, а навпаки, ба-

жала їх наістання, робиться висновок, що дане протиправне

діяння вчинено умисно. Якщо порушник не передбачав на-

слідків свого\проступку і не бажав їх настання, хоча повинен

був їх передбачити, або ж передбачав, але легковажно споді-

вався їм запобігти, робиться висновок, що таке протиправне

діяння вчинено з необережності.

4. Для настання матеріальної відповідальності необхідно

поряд із такищі юридичними фактами, як протиправність

діяння і вина правопорушника, встановити факт заподіяння

матеріальної цгісоди або ущемлення майнових інтересів

КСГП, визначити розмір шкоди, а також встановити причин-

ний звязок між Нею і протиправним вчинком (дією чи безді-

яльністю).

5. Розмір заподіяної шкоди визначається правлінням під-

приємства або адміністрацією радгоспу. Вони мають устано-

вити, що шкода настала через конкретне правопорушення,

яке ставиться правопорушникові за провину. Тільки зясував-

ши всі обставини і встановивши юридичний склад правопо-

рушення, правління аро адміністрація радгоспу (а коли спра-

ву буде передано до суду - то суд) вирішують питання про

притягнення працівника або посадової особи до матеріальної

відповідальності.

 і>

 3. Дисциплінарна відповідальність

працівника колективного

сільськогосподарського підприємства

1. Дисциплінарна відпорідальність полягає в накладенні на

членів КСГП, які вчинили дисциплінарний проступок, дис-

циплінарних стягнень, передбачених Статутом і Правилами

внутрішнього розпорядку/підприємства. Ними є: догана, по-

передження про виключення з членів і виключення з членів

КСГП. /

Виключення з членів /КСГП є надзвичайним заходом дис-

циплінарного впливу, який застосовується до осіб, котрі сис-

тематично порушують трудову дисципліну або статут навіть

після накладення на них інших дисциплінарних стягнень.

456 Розділ XXІ

Особа може бути виключена з членів КСГП лише за рішен-

ням загальних зборів.

2. Відповідно до Статуту і Правил внутрішнього розпоряд-

ку підприємства члени КСГП можуть притягатися до дисцип-

лінарної відповідальності правлінням або загальними збора-

ми (зборами уповноважених). Порядок накладення стягнень і

встановлено Правилами внутрішнього розпорядку підприєм-

ства. Згідно з ними збори бригади (ферми) або рада виробни-

чого підрозділу розглядають та обговорюють усі випадки по-

рушення трудової дисципліни, допущені окремими членами

колективу даного підрозділу, і залежно від ступеня порушен-

ня вносять до правління КСГП свої пропозиції про притяг-

нення винних до відповідальності.

Перед тим, як розглянути питання про накладення стяг-

нення на засіданні правління або загальних зборах (зборах

уповноважених), член правління, якому доручено підготувати

дане питання, має одержати від порушника письмове пояс-

нення. Після уважного розгляду обставин вчинення пору-

шення правління може застосувати догану або попередження

про виключення членів КСГП, а загальні збори або збори

уповноважених - будь-яке зі стягнень аж до виключення з

членів КСГП.

За кожен вчинений дисциплінарний проступок застосову-

ється лише одне стягнення. Воно накладається не пізніше од-

ного місяця від дня виявлення проступку і шести місяців від

дня його вчинення. Якщо протягом року члена підприємства

не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він ува-

жається таким, що не мав стягнень. За заявою притягнутого

до відповідальності члена підприємства і клопотанням зборів

або ради виробничого підрозділу стягнення може бути знято

до закінчення річного строку.

Застосування до членів КСГП заходів дисциплінарного

стягнення не звільняє їх від матеріальної відповідальності за

недбале ставлення до колективного майна чи до роботи, як-

що це призвело до загибелі тварин чи рослин, псування або

втрати майна.

На голову правління, голову ревізійної комісії, членів

правління і членів ревізійної комісії дисциплінарні стягнення

накладаються загальними зборами (зборами уповноважених),

а на головних (старших) спеціалістів - загальними зборами,

зборами уповноважених або правлінням сільськогосподар-

 

Дисциплінарна й

 

 

.  іДдйіііиЙйиДЙіВЙЙііійіЙМЙЙяі--

іповйЯіГОИГОЯитастй

ського підприємства. Дані особи притягаються до дисциплі-

нарної відповідальності за пропозицією органів державної .

влади або управлірня, виконкому районної ради народних де-

путатів, органів суду і прокуратури. Відповідні органи управ-

ління КСГП зобовязані розглянути дані пропозиції та при-

йняти за ними рішення. Але перелічені органи притягати наз- |||

ваних осіб до дисциплінарної відповідальності права не гаї

мають, тому що/підприємство є кооперативною організацією,  р

члени якої відповідають у дисциплінарному порядку тільки [

перед її органами управління.

3. Законодавство надає і захищає право оскарження рі-

шення про накладення дисциплінарного стягнення; будь-які

відступи від його відповідних вимог слід розглядати як пору-

шення правопорядку.

Порядок накладання і зняття стягнень визначається Пра-

вилами внутрішнього розпорядку КСГП. У цьому акті запи-

сано, що скарі(и членів КСГП на неправомірні дії керівників

виробничих підрозділів та інших службових осіб подаються

правлінню КС)ГП, а в разі неправильного накладення стяг-

нення правлінцям підприємства або неправильних дій прав-

ління і ревізійної комісії - загальним зборам (зборам уповно-

важених). Статут КСГП передбачає, що постанова загальних

зборів про виключення з членів підприємства може бути ос-

каржена до суду.

 4. Дисциплінарна відповідальність працівників

державних і міжгосподарських підприємств

1. Дисциплінарна відповідальність працівників радгоспів і

міжгосподарських підприємств (організацій) здебільшого

повязана з порушенням вимог щодо дисципліни праці та ре-

гулюється нормами трудового права. Як зазначено у ст. 147

КЗпП Українгі, за порушення трудової дисципліни адмініст-

рація підприємства, установи, організації застосовує відповід-

ні заходи стягнення. Нарівні з нормами КЗпП України пи-

тання дисциплінарної відповідальності працівників регулю-

ються спеціальними нормативними актами.

2. При прийнятті рішення про притягнення працівника до

дисциплінарйої відповідальності керівник (директор) радгос-

пу чи міжгосподарського підприємства має додержувати ви-

моги суворо індивідуалізації стягнень залежно від тяжкості

 

 

458 розділ ххі

проступку, конкретних обставин його вчинення, сумлінності

порушника при виконанні трудових і громадських обовязків,

його попередньої поведінки. Перед накладенням дисциплі-

нарного стягнення адміністрація повинна одержати від пра-

цівника, який вчинив дисциплінарний проступок, письмове

пояснення своєї поведінки. Накладення дисциплінарного

стягнення проводиться не пізніше місячного строку від дня

виявлення проступку, не приховуючи часу тимчасової непра-

цездатності або нерсбуїиінин у відпустці. Керівництво підпри-

ємства не мас права ііаюіадати дисциплінарне стягнення, як-

що від часу вчинення просіупку минуло шість місяців. При

притягненні працівника до дисциплінарної відповідальності

належить керуватися правилом: за кожне порушення трудової

дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне

стягнення.

Коли вчинений дисциплінарний проступок мав своїм на-

слідком заподіяння майнової шкоди або ущемлення майно-

вих інтересів підприємства, правопорушник поряд із

дисциплінарною мусить притягатися і до матеріальної відпо-

відальності.

У виховних цілях наказ про дисциплінарну відповідаль-

ність адміністрація оголошує всьому трудовому колективові

радгоспу чи міжгосподарського підприємства (організації), а

до відома правопорушника цей наказ доводиться під розпис-

ку. В разі відмови працівника підтвердити своїм підписом

факт ознайомлення з наказом або розпорядженням склада-

ється відповідний акт. Згідно зі ст. 151 КЗпП України, якщо

працівник протягом року від дня накладення дисциплінарно-

го стягнення не буде підданий новому дисциплінарному стяг-

ненню, він уважається таким, що не мав стягнення.

 5. Матеріальна відповідальність

працівників сільського господарства

1. Правову основу матеріальної відповідальності членів

КСГП та найманих працівників сільськогосподарських під-

приємств, агрогосподарських товариств усіх форм власності

та організаційно-правових форм становлять відповідний

пункт Статуту конкретного господарства та розділ ІX КЗпП

України, яким передбачено правові гарантії при покладенні

на працівників матеріальної відповідальності за шкоду, запо-

 

 

\

Дисциплінарна й матеріальна відповідальність працівників СГП 459

діяну підприємству, установі, організації. Зазначені правові

норми являють собою відповідні інститути аграрного права і

трудового права. \

Соціальне-економічне та юридичне значення і функція

цих інститутів полягають у правовому забезпеченні схорон-

ності колективної та державної власності, здійснюваному по-

кладенням матеріальнЬї відповідальності на членів КСГП і

працівників радгоспу, винних у заподіянні господарству май-

нової шкоди (збитків).\ Передбачаючи матеріальну відпові-

дальність працівників, законодавець виходить із того, що

вони сумлінно ставляться до виконання своїх трудових

обовязків, а факти заподіяння шкоди, безгосподарності й

марнотратства мають випадковий характер. Проте жодний!

протиправний вчинок працівника не повинен залишатися без і

уваги з боку органів управління КСГП та адміністрації рад-)

госпу, а заподіяна шкоді обовязково має бути компенсована.

В цьому й полягає суть застосування правових заходів щодо

правопорушника. Ці заходи мають справляти виховний вплив

як на працівника, який заподіяв шкоду КСГП або радгоспові,

так і на інших членів колективу. Соціально-економічне і

юридичне значенні застосування правових норм про матері-

альну відповідальність працівників полягає саме у виконанні

цими нормами відшкодувальної функції, забезпеченні охоро-

ни майна і правовому захисті майнових інтересів КСГП чи

радгоспу, а також у здійсненні виховної функції права.

Суспільні відносини, що виникають при заподіянні шкоди

з вини працівників, є аграрними трудовими відносинами. За-

стосування правових норм про матеріальну відповідальність

обовязково/має відповідати вимогам законодавства - саме

таким чином забезпечується охорона трудових прав праців-

ників.

Згіднозі Статутом КСГП, член підприємства, винний у

заподіянні шкоди, несе відповідальність лише за прямі дійсні

збитки./"Він не відповідає за ту шкоду, яка є для підприємства

упущеною вигодою, і не зобовязаний її відшкодовувати. До

збитків не включаються ті доходи або прибутки, що їх під-

приємство могло б (планувало) одержати, якби не було вчи-

нені правопорушення. Отже, існуючий порядок і умови при-

тягнення працівників, винних у заподіянні шкоди, до відпо-

відальності лише за пряму дійсну шкоду гарантують членові

460 Розділ XXІ

КСГП його право на одержання заробітку від трудової участі

в громадському господарстві.

Такою ж важливою гарантією є положення закону про те,

що працівник, який притягається до матеріальної відпові-

дальності, несе її в обмеженому розмірі - не більше серед-

ньомісячного заробітку. Аналогічну правову норму про обме-

ження матеріальної відповідальності встановлено трудовим

законодавством для працівників, які заподіяли шкоду підпри-

ємству, установі, організації при виконанні своїх трудових

обовязків. Цс означає, що при правовому регулюванні мате-

ріальної відповідальності трудівників законодавець виходить

з єдиних принципів такої відповідальності як для працівників

державних підприємств, установ, організацій, так і для членів

колективного сільськогосподарського підприємства і громад-

ської організації. Такими ж рисами характеризується повна

матеріальна відповідальність названих груп працівників.

2. Згідно зі статутом члени КСГП, винні в загибелі, недос-

тачі, псуванні або втраті колективного майна, самовільному

використанні тракторів, автомобілів, сільськогосподарських

машин, робочої худоби, а також ті, що завдали підприємству

іншої майнової шкоди, мають її компенсувати. Розмір дійсної

шкоди визначає правління КСГП. Стягнення шкоди прово-

диться в розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше серед-

ньомісячного заробітку члена КСГП, якщо шкода заподіяна

невиконанням або неналежним виконанням покладених на

нього трудових обовязків. У разі навмисного заподіяння

шкоди, а також у випадках, передбачених законодавством, на

членів КСГП покладається матеріальна відповідальність у

повному або підвищеному розмірі. Заподіяна шкода стягуєть-

ся з члена КСГП у повному обсязі також у разі, якщо він пе-

ребував у нетверезому стані.

3. Поняття шкоди і класифікація збитків за видами повні-

ше й чіткіше визначені нормами цивільного законодавства

України. Під збитками розуміють видатки і не одержані кре-

дитором прибутки, що їх він одержав би, якби зобовязання

було виконано боржником. Під дійсною матеріальною шко-

дою слід розуміти псування, втрату, загибель колективного

майна, а також витрати, які підприємство змушене було зро-

бити з вини працівника. Маються на увазі ті дійсні, реальні,

прямі збитки, що заподіяні членом КСГП при виконанні сво-

їх трудових обовязків (пошкодження сільськогосподарських

Дисциплінарна й матеріальна відповідальність працівників СГП 461

машин або самовільне їх використання, недостача або заги-

бель худоби, пошкодження або втрата інвентарю, недостача

майнових цінностей і коштів тощо). При визначенні шкоди

не враховуються прибутки (доходи), що їх підприємство одер-

жало б, якби не було вчинено правопорушення (неодержання

запланованого врожаю, збільшення маси худоби, надою мо-

лока та його жирності, грошових прибутків), тобто упущена

вигода.

Позов про відшкодування збитків предявляється незалеж-

но від притягнення винних (за наявності підстав) до кримі-

нальної відповідальності.

4. Члени КСЩ або працівники радгоспу, винні в розкра-

данні або недосїачі промислових товарів та сільськогосподар-

ської продукції що належить господарству, поряд із кримі-

нальною притягаються до матеріальної відповідальності. З

них у судовому порядку стягується на користь потерпілих ор-

ганізацій заподіяна шкода в розмірі вартості викрадених або

тих, що не вистачає, товарів за державними роздрібними ці-

нами. Керівники господарства в усіх випадках порушення

кримінальної справи повинні подати позов про стягнення з

винних заподіяних збитків.

5. Законодавство передбачає два види матеріальної відпо-

відальності працівників державних підприємств, установ, ор-

ганізацій та/членів КСГП: обмежену і повну.

Обмежена матеріальна відповідальність працівників ви-

значається/в розмірі дійсної шкоди, але не більше середньо-

місячного заробітку, якщо шкода заподіяна недбалістю в ро-

боті, невиконанням або неналежним виконанням своїх тру-

дових обовязків. В разі притягнення до обмеженої матеріаль-

ної відпбвідальності членів КСГП стягнення заподіяної

шкоди має провадитися з урахуванням їх середньомісячного

основного заробітку, а не тільки з посадового окладу або та-

рифної ставки.

Повна матеріальна відповідальність полягає в обовязко-

вому відшкодуванні членом КСГП або працівником радгоспу

всіх фактично заподіяних збитків незалежно від заробітку.

ВідповідаліііНість у повному обсязі настає у випадках, коли:

а) шкоду\ заподіяно навмисно;

б) самовільно використовувались трактори, автомобілі,

сільськогосподарські машини, робоча худоба;

в) це спеціально передбачено законодавством;

462 Розділ XXІ

г) шкоду заподіяно діями, що містять склад злочину;

д) шкоду заподіяно не у звязку з виконанням трудових

обовязків;

е) має місце недостача матеріальних цінностей, прийнятих

під звіт за разовим дорученням або іншим разовим доку-

ментом.

6. Матеріальна відповідальність у повному розмірі покла-

дається також на матеріально відповідальних осіб. Вона на-

стає в разі недостач> матеріальних цінностей, прийнятих під

відповідальність працівниками, що займають посади: касирів;

завідувачів комор, їхніх помічників, комірників, що відають

окремими коморами; завідувачів нафтових господарств (при

виконанні ними службових обовязків, повязаних із при-

йманням, видачею та обліком нафтопродуктів та інших мате-

ріальних цінностей); завідувачів їдалень (що перебувають на

балансі КСГП); завідувачів господарств і кастелянці дитячих

дошкільних закладів; заправників, обліковців-заправників

(при виконанні ними службових обовязків, повязаних із

прийманням, видачею та обліком пального і мастильних

матеріалів); водіїв вантажних автомобілів, що сумішують

обовязки агентів-експедиторів із приймання і видачі ванта-

жів; провідників худоби при перевезенні її залізницею, гур-

топравів.

7. Юридичною підставою повної матеріальної відповідаль-

ності є письмові договори (угоди) між правлінням КСГП, ак-

ціонерного товариства (дирекцією державного сільськогоспо-

дарського підприємства, товариства з обмеженою відпові-

дальністю) і матеріально відповідальними особами. До остан-

ніх належать:

а) завідувачі кас, комор, складів та їхні заступники;

б) старші контролери-касири, контролери-касири та інші

працівники, які виконують обовязки касира;

в) директори і іанідуиачі магазинів (за відсутності завідува-

чів відділів і секцій) та їхні заступники, завідувачі товарних

секцій, начальники цехів підприємств торгівлі та їхні за-

ступники;

г) завідувачі підприємств громадського харчування та їхні

заступники, завідувачі виробництва, начальники цехів (діль-

ниць) та їхні заступники;

д) завідувачі заготівельних пунктів, сепараторних від-

ділень;

\

Дисциплінарна й матеріальна відповідальність працівників СГП 463

е) завідувачі господарства та коменданти будинків, де збе-

рігаються матеріальні цінності;

є) агенти з постачання, експедитори вантажів, інкасатори.

Перелік осіб, з якими правління може укладати договори

про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення

схоронності цінностей, переданих для зберігання, оброб-

лення, продажу (відпуску), перевезення або використання,

визначається спеціальною постановок загальних зборів (збо-|Ь|

рів уповноважених) колективного сільськогосподарськогоір

підприємства. Практично це означає, що в кожному КСГПі

цей перелік треба обговорити на засідацні правління та збо-

рах трудових колективів, бригад, ферм, інших виробничих

підрозділів і винести його на обговорення загальних зборів

або зборів уповноважених, які приймуть (Остаточне рішення з

цього питання. ,

8. Повна матеріальна відповідальність працівників радгос-

пів, інших державних сільськогосподарсьісих і міжгосподар-

ських підприємств (організацій) регулюється ст. 134 КЗпП

України. |

9. Справи про матеріальну відповідальність членів КСГП

суд розглядає за аналогією з трудовим законодавством. Він

має право в разі необхідності зменшити розмір шкоди, який

підлягає компенсації, виходячи зі ступеня вини, конкретних

обставин, за яких було заподіяно шкоду, матеріального ста-

новища члена КСГП з наведенням у рішенні мотивів частко-

вого задоволення позову. Правові норми про зменшення роз-

міру шкоди не застосовуються, якщо шкода була заподіяна

злочином, вчиненим із корисливою метою, а також при стяг-

ненні з працівників коштів, одержаних ними у підзвіт або як

аванс. У справах про стягнення дебіторської заборгованості

сума боргу може зменшуватися залежно від майнового і ро-

динного стану боржника.

10. Посадові особи КСГП несуть матеріальну відповідаль-

ність за заподіяну шкоду на підставі 1их самих нормативних

актів, що й рядові члени цього підприємства. Питання про

притягнення до відповідальності окремих посадових осіб ви-

рішують органи самоврядування (наприклад, правління

КСГП), які призначили дану особу на посаду.

При розгляді позовів КСГП до його членів і посадових

осіб (голови, бригадирів, завідувачів ферм та інших спеціаліс-

тів) про компенсацію за заподіяну шкоду необхідно врахову-

 

 

464 Розділ Х)9

вати, що на них не можна покладати матеріальну відповідаль-

ність за таку шкоду, яка не повязана з їхньою безпосеред-

ньою виною і може бути віднесена до категорії нормального

виробничо-господарського ризику. Статтею 130 КЗпП Украї-

ни, яка встановлює підстави матеріальної відповідальності

працівників радгоспів, інших державних і міжгосподарських

підприємств, передбачено, зокрема, що на робітників і служ-

бовців не може бути покладено відповідальності за шкоду,

яка належить до категорії нормального виробничо-господар-

ського ризику; за нсодсржіжня підприємством, установою,

організацією прибутку; за шкоду, заподіяну працівником,

котрий перебував у стані крайньої необхідності. Визначені

цією нормою правила застосовуються за аналогією закону і

щодо членів КСГП.

Члени правління несуть матеріальну відповідальність у ви-

падках, коли внаслідок їхньої бездіяльності, недбалого став-

лення до своїх обовязків було заподіяно шкоду галузі або ді-

лянці виробництва, закріпленій за даною особою при розпо-

ділі обовязків між членами правління.

Якщо при підготовці до судового розгляду справи за позо-

вом КСГП до членів підприємств про стягнення з них збитків

або в процесі самого розгляду виявиться, що шкоду було за-

подіяно не тільки з вини відповідача, а й внаслідок незакон-

них дій, безгосподарності, несумлінного ставлення до вико-

нання своїх обовязків окремих посадових осіб підприємства,

останні мають притягатися до відповідальності як співвідпо-

відачі. При стягненні шкоди з посадових осіб КСГП суди по-

винні зясовувати, хто конкретно відповідає за дану ділянку

роботи і в чому саме полягає його вина.

Правління зобовязане притягати до матеріальної відпові-

дальності тих осіб, з вини яких підприємство платить штраф,

пеню, неустойку і відшкодовує збитки за порушення умов до-

говору з будь-якою організацією і громадянином. У цьому ра-

зі КСГП, виконавши свої зобовязання перед стороною за до-

говором, подає до винної посадової особи регресний позов

про стягнення з нього майнових санкцій, сплачених за пору-

шення договору.

11. З метою покриття заподіяних збитків відповідно до

ст. 404 ЦПК України проводиться відрахування коштів із за-

робітку працівника в розмірі не більше 20 відсотків од суми,

що має бути виплачена йому кожного разу, а якщо шкоду за-

ДисциплінаОна й матеріальна відповідальність працівників СГП 465

подіяно розкраданням, а також за наявності інших відраху-

вань за виконавчими документами - не більше 50 відсотків.

Не допускаються відрахування з вихідної допомоги, компен-

саційних ти інших виплат, на які згідно з законодавством

стягнення не накладається.

 6. Відшкодування збитків, що сталися внаслідок

загибелі або розкрадання худоби та птиці

\

1. Члени КСГП, працівники радгоспів, які винні в загибе-

лі, нестачі або розкраданні худоби та інших тварин, несуть

відповідальність згідно з нормами законодавства про працю і

Статутом КСГЩ

Тваринництва колективних і державних сільськогосподар-

ських підприємств іноді зазнає значної шкоди внаслідок по-

рушення особами, які обслуговують худобу й птицю, вимог

виробничої та трудової дисципліни. Ці порушення полягають

у відсутності належного догляду за тваринами і птицею в ніч-

ний час, ненаданні необхідної уваги опаленню тваринниць-

ких приміщень/взимку, особливо тих, де утримується молод-

няк. У разі вчинення такого правопорушення спеціальною

комісією, створеною за розпорядженням правління, склада-

ється акт, який є підставою для притягнення винних осіб до

матеріальної відповідальності.

При визначенні вартості худоби слід керуватися постано-

вою Міністерства економіки України "Про порядок оцінки

шкоди від розкрадання, недостачі, знищення та псування ма-

теріальних цінностей" від ЗО квітня 1992 р. № 16, у п. 8 якої

сказано, що р разі розкрадання чи загибелі худоби сума збит-

ків визначається за закупівельними цінами, які склалися на

момент виявлення даного факту. При цьому відшкодову-

ються вони її розмірі, що в півтора рази перевищує вартість

худоби.

Відшкодування збитків, заподіяних тваринництву, регулю-

ється постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня

1996 р. "Про порядок визначення розміру збитків від розкра-

дання, нестачі, знищення (псування) матеріальних ціннос-

тей". Згідно з Її п. 5 в разі розкрадання чи загибелі тварин су-

ма збитків визначається за закупівельними цінами, що скла-

лися на момент відшкодування збитків із застосуванням кое-

фіцієнта 1,5.

 

 

466 Розділ XXІ

2. Збитки, викликані нестачею великої рогатої худоби,

свиней, овець і коней через недбалість винних осіб, відшко-

довуються в розмірі вартості тварин за державними закупі-

вельними цінами. В разі розкрадання цих видів тварин сума

збитків зростає в півтора рази проти їхньої вартості за тими ж

цінами.

Правління КСГП та адміністрація радгоспу може дозволи-

ти особам, винним у загибелі коней, великої рогатої худоби,

свиней, овець і кіз, відшкодувати заподіяні збитки здачею

підприємству рівноцінних тварин, а також списати з праців-

ників заборгованість за поданими позовами, якщо вони по-

вернули худобу чи виплатили її вартість.

3. Позов про відшкодування збитків подається незалеж-

но від притягнення винних осіб до кримінальної відпові-

дальності.

Особи, винні в загибелі худоби, завідувачі ферм і члени

правління, на яких покладено відповідальність за громадське

тваринництво, повинні вживати всіх можливих у конкретній

ситуації заходів, аби запобігти шкоді, по-господарському ви-

користовувати мясо та шкіру загиблих тварин. При цьому

кошти від реалізації цих продуктів не включаються в суму,

яку повинна відшкодувати особа, що заподіяла збитки.

4. Розмір збитків, заподіяних КСГП через крадіжку, заги-

бель або недостачу свійської птиці, бджіл, хутрових звірів,

кролів та інших тварин, слід визначати за державними ціна-

ми, що склалися на день подання позову.

5. Згідно з законодавством про страхування майна страху-

ванню підлягають сільськогосподарські тварини, домашня

птиця, хутрові звірі, бджоли тощо. В разі загибелі будь-якого

з цих видів тварин і птиці важливо визначити, мав місце стра-

ховий випадок або ж є причинний звязок між неналежним

ставленням до своїх трудових обовязків працівників, які до-

глядали худобу і птицю, і тим шкідливим наслідком, що при-

звів до загибелі останніх. При розгляді подібних справ у суді

необхідно забезпечити охорону майнових прав як працівни-

ків, так і органів державного страхування. Ці питання мають

велике практичне значення. Саме тому суд повинен повідо-

мити зазначені органи про час судового розгляду справи. Як-

що в заподіянні шкоди господарству винен працівник, орган

державного страхування, який виплатив КСГП страхову ви-

нагороду, має право (і зобовязаний - В. Я.) брати участь у

Дисциплінарна й матеріальна! відповідальність працівників СГП 467

розгляді справи як третя особа із самостійними вимогами про

повернення виплачених коштів. Наявність страхового випад-

ку звільняє члена КСГП/ від матеріальної відповідальності.

Належному застосуванню правових норм, які передбача-

ють притягнення працівників сільського господарства до ма-

теріальної відповідальцості, покликані сприяти розяснення

Пленуму Верховного Суду України, викладені в постанові від

29 грудня 1992 р. "Про судову практику в справах про відшко-

дування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, орга-

нізаціям їх працівниками".

Згідно з цими розясненнями судам належить зясовувати

обставини, від яких зі лежить вирішення питань про покла-

дення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, яку

слід компенсувати. Зркрема, встановлювати: наявність пря-

мої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями

її заподіяно та чи входили до функцій працівника обовязки,

неналежне виконання яких призвело до заподіяння шкоди; в

чому полягала його вина; в якій конкретній ситуації заподія-

но шкоду; чи було створено умови, які забезпечували б схо-

ронність матеріальних цінностей і роботу з ними; яким є

майновий стан працівника. В разі заподіяння шкоди кількома

працівниками в рішенні суду має бути зазначено, які кон-

кретні порушення допустив кожен із них, ступінь його вини

та пропорційну їй частку загальної шкоди, за яку може бути

застосовано матеріальну відповідальність (відповідного виду і

в певних межах).

У постанові зазначено, що за шкоду, заподіяну зайвими

грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і

зберігання матеріальних чи грошових цінностей, невжиттям

необхідних заходів до запобігання простою, випуску недоб-

роякісної продукції, 1 знищення й псування матеріальних чи

грошових цінностей несуть матеріальну відповідальність (у

межах прямої дійсної шкоди, але не більше середньомісячно-

го заробітку) винні в цьому директори, начальники та інші

керівники підприємсргв, установ, організацій та їхні заступ-

ники, а також керівники й заступники керівників будь-яких

структурних підрозділів, передбачених Статутом підпри-

ємства, установи, організації чи іншим відповідним Поло-

 

женням.

 

 

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 30      Главы: <   14.  15.  16.  17.  18.  19.  20.  21.  22.  23.  24. >