§ 2. Ресурсні платежі в податковій системі України

Дуже тісно до системи місцевих податків і зборів примикає

механізм ресурсних платежів. Розрахунки за використання де-

яких природних ресурсів закріплені на рівні податкової систе-

ми (плата за землю, лісовий дохід), проте ряд платежів регу-

люється відносно відокремлено, а механізм їх обрахування та

вилучення дуже схожий на податкові відрахування і кошти, що

отримуються за рахунок ресурсних платежів, також поступають

в бюджети різних рівнів і є джерелом насичення їх доходної

частини.

В бюджет стягується:

1. Плата за спеціальне використання лісових ресурсів.

2. Плата за спеціальне використання прісних водних ре-

сурсів.

3. Плата за спеціальне використання надр при видобуванні

корисних копалин.

4- Відрахування на геологорозвідувальні роботи.

5. Рентна плата за нафту та природний газ, що видобувається

в Україні.

6. Різниця в цінах за природний газ.

7. Надходження коштів від приватизації майна державних

підприємств.

Механізм розрахунку плати за воду було конкретизовано

постановами Мінекономіки України від 13.07.1992 р. № 20 «Про

тарифи на воду, яка забирається із водогосподарських систем» і

від 05.01.1993 р. № 2 «Про тарифи на воду». В теперішній час

плата за воду обчислюється та сплачується у відповідності з

Інструкцією «Про порядок обчислення та сплати платежів за

спеціальне використання прісних водних ресурсів», затвердже-

ною наказом ГДПА України, Мінекономіки України, Міністер-

ства охорони навколишнього природного середовища, Госкомі-

тету України по водному господарству, Госкомітету України по

геології та використанню надр від 14.04.94 р. № 26/50/52/46/48.

Плата за спеціальне використання прісних водних ресурсів

встановлюється з метою формування зацікавленості суб'єктів

підприємницької діяльності в раціональному використанні вод-

них ресурсів. Введення цієї плати не звільняє суб'єктів від сплати

платежів за скиди у водні об'єкти забруднюючих речовин,

штрафів за порушення природоохоронного законодавства.

1К.7-461

274 Особлива частина

До спеціального використання прісних водних ресурсів на-

лежить використання водних ресурсів для задоволення потреб

у воді виробничих і сільськогосподарських потреб, потреб на-

селення. Спеціальне використання прісних водних ресурсів

здійснюється в декількох формах:

— використання водних ресурсів для задоволення вироб-

ничих потреб і потреб населення у воді за допомогою спеціаль-

них пристроїв;

— використання води без застосування спеціальних при-

строїв та установок, які можуть вплинути на якісні та кількісні

показники стану водних ресурсів;

;   — користування водними об'єктами для потреб гідроенер-

детики і водного транспорту.

ї   Платниками виступають підприємства промисловості та;

підприємства, що відповідно до класифікатора галузей народ-

ного господарства, належать до галузі «Промисловість», в тому

числі і підприємства теплоенергетики, незалежно від форми

власності, що мають самостійний баланс і є юридичними осо-

бами. Вони вносять в бюджет плату за воду, забрану із водогос-

подарських систем чи підприємств комунального господарства.

Платниками виступають також суб'єкти підприємницької діяль-

ності — водокористувачі незалежно від форм власності, що вва-

жаються юридичними особами, включаючи підприємства гідро-

енергетики і водного транспорту, підприємства з іноземними

інвестиціями, їх філії, представництва, відділення та інші відок-

ремлені підрозділи, шо не вважаються юридичними особами,

але мають окремий баланс, поточний і розрахунковий рахунок

в банку, а також господарські виробничі підрозділи, що не ма-

ють статусу юридичної особи та підвідомчі негоспрозрахунко-

вим організаціям.

Об'єктом обчислення плати за воду є обсяг води, яку спо-

живачі використовують для власних потреб, незалежно від того

чи вона поступає безпосередньо із водогосподарських систем

або інших водокористувачів чи від підприємств комунального

господарства.

При використанні води на потреби об'єктів соціально-куль-

турного призначення, житлово-комунального господарства,

^побутового обслуговування тощо плата в бюджет вноситься за

"•всю забрану воду, якщо ці служби забирають її з системи во-

Глава 14. Правовий режим неподаткових платежів до бюджету 275

допостачання промислового підприємства, на балансі якого він

і знаходиться.

Плата за воду не вноситься:

— якщо вона відпускається іншим споживачам;

— якщо вона забирається рибзаводом;

— якщо вона забирається не з системи водопостачання

промислового підприємства службами, що знаходяться на його

балансі;

— на підземні лікувальні і термальні води, підземні про-

мислові води;

— за морську воду.

Нормативи плати за спеціальне використання прісних вод-

них ресурсів затверджуються Кабінетом Міністрів України в

гривнях за 1 куб. метр води, що використана із водогосподарської

системи.

Платежі, здійснювані на геологорозвідувальні роботи, справ-

лялись у відповідності з постановами і наказами Міністерства

економіки України. З 1 жовтня 1995 року введено новий поря-

'док відрахувань на геологорозвідувальні роботи, виконані за

рахунок державного бюджету, затверджений постановою Кабі-

нету Міністрів України від 11.08.95 р. № 645, який базується на

статті 33 Кодексу України про надра.

Відрахування на геологорозвідувальні роботи обчислюють-

ся за нормативами користувачами всіх форм власності, які до-

бувають корисні копалини на раніше розвіданих родовищах.

Ці нормативи визначаються як частина вартості одиниці добу-

тої мінеральної сировини. В цьому випадку вартість одиниці

добутої мінеральної сировини обчислюється за цінами реалі-

зації без обліку плати за користування надрами при видобутгі

корисних копалин, рентної плати та податку на додану вартість.

Нормативи обчислюються у відсотках до вартості одиниці

добутої мінеральної сировини. При цьому вартість одиниці цієї

сировини визначається за ціною реалізації без обліку ПДВ, рен-

тних платежів і плати за надра. Постановою Кабінету Міністрів

України від 23.09.95 р. № 773 Міністерству економіки України

надано право встановлення нормативів зазначених відрахувань.

Відрахування за геологорозвідувальні роботи сплачуються В

Державний бюджет і відносяться на собівартість продукції ко-

. ристувачів надр. Від плати відрахувань за геологорозвідувальні

роботи звільняються власники землі та землекористувачі, які

здійснюють у встановленому порядку видобування корисних

18*7-461

276 Особлива частина

копалин місцевого значення для власних потреб чи користу-

ються надрами для господарських і побутових потреб на нада-

них їм у власність чи користування земельних ділянках.

По закінченню кожного кварталу користувачі надр обчис-

люють повну суму відрахувань за геологорозвідувальні роботи

зростаючим підсумком з початку року, виходячи з фактичної

вартості мінеральної сировини, і подають податковим адміні-

страціям розрахунки в терміни, визначені для подання бухгал-

терські звітності. Остаточна сплата відрахувань здійснюється в

п'ятиденний термін з дати, встановленої для надання бухгал-

терської звітності.

З 1 квітня 1994 року в Україні введена плата за спеціалізо-

ване використання надр при видобуванні копалин'. Тимчасо-

вий порядок сплати визначає єдині на території України, її

континентальному шельфі правила перерахування її в бюджет.

Використання надр здійснюється на основі спеціальних ліцензій2.

Платниками виступають всі суб'єкти підприємницької діяль-

ності, що здійснюють спеціальне використання надр при наяв-

ності спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами

в межах території України, її континентального шельфу, вик-

лючної (морської) економічної зони. Платниками виступають

суб'єкти, які здійснюють всі види користування надрами.

Об'єктом сплати є обсяг добування корисних копалин (для

нафти, газового конденсата, гідромінеральних ресурсів), пога-

шені балансові запаси. До непогашених запасів належать як

здобуті, так і залишені нездобутими із надр (втрачені) балан-

сові запаси корисних копалин. До втрачених корисних копа-

лин в процесі видобування належать всі види втрат в надрах.

Плата за корисні копалини нараховується за єдиним для

всіх користувачів нормативом за кожну одиницю погашених

балансових запасів корисних копалин чи за кожну одиницю

здобутих корисних копалин. Цей норматив встановлюється в

розмірі 1 % реалізації одиниці добутої мінеральної сировини

без обліку податку на додану вартість. Для підприємств вугіль-

ної промисловості до нормативу плати застосовується коефіцієнт

0.5. Для гірничодобувних підрозділів, що передають свою про-

1 Див.: Постанову Кабінету Міністрів України від 08.02.94 р. № 85.

2 Див.: Постанову Кабінету Міністрів України від 31.08.95 р. № 709 «Про

затвердження Порядку надання спеціальних дозволів (ліцензій) на користу-

вання надрами».               : "'      •

Глава 15. Відповіда-іьнкчпь за порушення податкового законодавства 277

дукцію для переробки за собівартістю, при визначенні плати

, замість ціни враховується собівартість в межах гірничодобув-

'*'Ного підрозділу, збільшена на коефіцієнт 1.1. Сума платежу

обчислюється платником самостійно і відноситься до витрат

виробництва.

Користування надрами узгоджується з місцевими радами, а

при необхідності — з іншими зацікавленими міністерствами та

відомствами. Окрема ліцензія надається на кожний вид діяль-

ності по користуванню надрами. Для одержання ліцензії на

здійснення експлуатації родовищ корисних копалин необхідна

експертиза та оцінка запасів корисних копалин Державною

комісією України з запасів природних копалин.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Поняття неподаткових обов'язкових платежів.

2. Порядок стягнення платежів за природні ресурси.

3. Державне мито. Об'єкти обкладення митом.

4. Мито, що стягується при перетинанні державного кор-

дону, його види.