7.13. Посвідчення фактів: що громадянин живий; перебування громадянина в певному місці; тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці; часу пред'явлення документів

Державні та приватні нотаріуси, а також консульські установи мо­жуть посвідчувати певні безспірні юридичні факти, в яких можна пере­свідчитися безпосередньо.

Той факт, що громадянин живий, посвідчується тоді, коли його необхідно підтвердити в іншому місці. Для вчинення цієї нотаріаль­ної дії достатньо усної заяви громадянина про посвідчення факту. Громадянин, який звертається з таким проханням, подає документ, який безспірно свідчить про його особу. Після особистого з ним спілкування та перевірки його особи нотаріус посвідчує зазначений юридичний факт. Факт, що неповнолітній, який не досяг 15-річного віку, живий, посвідчується на прохання його законних представників

79

 

(батьків, усиновителів, опікунів). Явка неповнолітніх для посвідчен­ня факту, що вони живі, обов'язкова.

Стосовно дітей віком 15-18 років цей факт посвідчується на їхнє прохання і за згодою на це законних представників. Справжність підпису законних представників на заяві про їхню згоду на встанов­лення розглядуваного факту повинна бути засвідчена в нотаріальному порядку. Засвідчення справжності підпису не потрібне, якщо законні представники приїдуть до нотаріальної контори й особисто подадуть нотаріусу заяву про свою згоду.

На підтвердження факту, що громадянин живий, нотаріус видає свідоцтво. У свідоцтві обов'язково зазначають дату і точний час, коли громадянин особисто звернувся до нотаріуса. У разі встановлення факту, що громадянин живий, поза приміщенням нотаріальної контори чи у приміщенні, що є робочим місцем приватного нотаріуса, у свідоцтві обов'язково вказується, що цей факт нотаріус посвідчив осо­бисто, з'явившись за зазначеною адресою в зазначений час. Коли пи­тання стоїть про посвідчення факту, що живою є неповнолітня особа, у свідоцтві вказується, у супроводі кого саме із законних представ­ників неповнолітній з'явився до нотаріуса.

Необхідність посвідчення факту перебування громадянина в певно­му місці може виникнути тоді, коли громадянин бажає забезпечити факт свого перебування в певний час у певному місці (алібі) для кон­кретних важливих для нього обставин. Для вчинення цієї нотаріальної дії достатньо усної заяви. Нотаріус після перевірки документа, що свідчить про особу заявника, і особистого з ним спілкування посвідчує вказаний факт.

На підтвердження факту перебування громадянина в певному місці нотаріус видає свідоцтво, де зазначає точну адресу і час посвідчення факту.

У нотаріальній практиці трапляються випадки, коли постає потре­ба посвідчити факт тотожності громадянина з особою, зображеною на фотокартці.

Така необхідність виникає зі вступом до окремих вищих військово-морських навчальних закладів, для вчинення дії за кордоном та ін.

На підтвердження факту тотожності громадянина з особою, зобра­женою на фотокартці, видається свідоцтво. На примірнику свідоцтва у верхньому лівому куті вміщується фотокартка, скріплена підписом нотаріуса і його печаткою. Печатка повинна розміщуватися частково

80

 

на фотокартці, а частково — на свідоцтві. У свідоцтві вказується, що особу громадянина, який надав фотокартку, встановлено.

Посвідчення такого факту щодо неповнолітніх здійснюється на прохання їхніх законних представників.

Відповідно до ст. 83 Закону нотаріус посвідчує час пред'явлення документа. При вчиненні такої нотаріальної дії нотаріус для підтверд­ження часу пред'явлення документа робить посвідчувальний напис без­посередньо на документах із зазначенням особи, яка його подала. Доку­мент подається у двох примірниках. Посвідчувальний напис вчиняєть­ся на обох примірниках. Один примірник видається громадянину, а другий зберігається у нотаріуса. Якщо другого примірника немає, нота­ріус виготовляє його копію. Якщо документ викладений на кількох сто­рінках, то, посвідчуючи час його подання, нотаріус зобов'язаний про­шити його, прошнурувати і скріпити печаткою.

У разі подання кількох документів посвідчувальний напис вчи­няється на кожному з них, кожний з цих документів фіксується в реєстрі нотаріальних дій і за кожний поданий документ стягується дер­жавне мито.

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 77      Главы: <   52.  53.  54.  55.  56.  57.  58.  59.  60.  61.  62. >