10.2. Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами.

Заробітна плата встановлюється виходячи з нормальних умов праці. Коли робота виконується з відхиленням від нормальних умов, працівникам гарантуються доплати, розмір та умови виплати яких визначаються в організаціях у порядку локально-правового регулю­вання. При цьому розмір доплат не може бути нижчим за встановлені законодавством (ст. 12 Закону України "Про оплату праці").

Оплата праці при відхиленні від нормальних умов провадиться у випадках, наведених на рис. 10.9.

Оплата праці при відхиленні від нормальних умов праці

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У надурочний час

 

 

У святкові, неробочі та вихідні дні

 

Заміщення тимчасово відсутнього працівника

 

 

При виготов­ленні бракованої продукції не з вини працівника

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За час простою не з вини працівника

 

 

Працівникам віком до 18 років

 

Виконання робіт різної кваліфікації

 

 

Суміщення професій (посад)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За незакінче-ним відрядним нарядом

 

 

При невико­нанні норм виробітку

 

У нічний час

 

 

В інших випадках

Рис. 10. 9. Оплата праці при відхиленні від нормальних умов праці

Робота в надурочний час за почасовою системою оплати праці оп­лачується в подвійному розмірі годинної ставки. За відрядною систе-

59

 

мою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата в розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфі­кації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку ро­бочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані по­над встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, пе­редбаченому частинами першою і другою ст. 106 КЗпП. Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається. Робота в надурочний час оплачується незалежно від того, чи дотримався ро­ботодавець встановленого порядку застосування надурочних робіт (ст. 62, 63, 64, 65 КЗпП).

Оплата роботи у святкові, неробочі та вихідні дні. За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі:

відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;

працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними

ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинар­

ної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у свят­

ковий і неробочий день виконувалась у межах місячної норми ро­

бочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки по­

над оклад, якщо робота виконувалася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі здійснюється за години, фактично

відпрацьовані у святковий і неробочий день.

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правила­ми ст. 107 КЗпП.

Оплата роботи у нічний час. Робота у нічний час оплачується у підви­щеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональ­ною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків та­рифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час (за Гене­ральною угодою на 1999-2000 рр. — 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в цей час). Нічним вважається час з 22 години вечора до 6 години ранку).

Оплата за час простою, який стався не з вини працівника. Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або

60

 

технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Він оплачується не нижче від двох третин тарифної ставки встанов­леного працівникові розряду (окладу). Час простою з вини працівника не оплачується.

Про початок простою, крім простою структурного підрозділу чи всього підприємства, працівник повинен попередити роботодавця або бригадира, майстра, інших посадових осіб. За час простою, коли виник­ла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров'я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середо­вища не з його вини, за ним зберігається середній заробіток (рис. 10.10).

Порядок оплати часу простою (ст. 113 КЗпП)

 

За час простою не з вини працівника

 

Час простою з вини працівника

 

 

 

Працівник

попередив

роботодавця

про простій

 

Виникла небезпечна виробнича

ситуація

 

Простій не оплачується

 

ії

 

 

 

 

Для навко­лишнього середовища

Не нижче від 2/3 тарифної ставки вста­новленого розряду (окладу)

 

Для життя і

здоров'я

працівника та

людей

Зберігається середній заробіток

працівника

 

Рис. 10.10. Порядок оплати часу простою

На період освоєння нового виробництва (продукції) власник або уповноважений ним орган може здійснювати працівникам доплату до по­переднього середнього заробітку на строк не більший як шість місяців.

Оплата при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника. Працівники зобов'язані працювати чесно й сумлінно,

61

 

дотримуватися трудової й технологічної дисципліни і виконувати свою роботу якісно. Повний брак з вини працівника оплаті не підля­гає. Частковий брак з вини працівника оплачується залежно від сту­пеня придатності продукції за зниженими розцінками. При виготов­ленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника, оплата праці з її виготовлення здійснюється за зниженими розцінками. Місячна заробітна плата працівника в цих випадках не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розря­ду (окладу). Брак виробів, що стався внаслідок прихованого дефекту в оброблюваному матеріалі, а також брак не з вини працівника, ви­явлений після приймання виробу органом технічного контролю, оп­лачується цьому працівникові нарівні з придатними виробами.

Оплата праці працівників віком до вісімнадцяти років при скоро­ченій тривалості їх щоденної роботи. Заробітна плата працівникам віком до вісімнадцяти років при скороченій тривалості щоденної ро­боти виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

Оплата праці при невиконанні норм виробітку. Розмір оплати праці при невиконанні норм виробітку залежить від наявності чи відсутності вини працівника. При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу). При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата здійснюється відповідно до виконаної роботи (рис. 10.11).

Прорядок оплати праці при невиконанні норм виробітку (ст. 111КЗпП)

Не з вини працівника         З вини працівника

 

Оплата здійснюється за фактично виконану роботу

 

 Відповідно до виконаної роботи

 

Місячний заробіток не може бути нижчим від 2/3 тарифної ставки встановленого розряду (окладу)

Рис. 10.11. Порядок оплати праці при невиконанні норм виробітку

62

 

Оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника. Розміри доплат за суміщення про­фесій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього праців­ника встановлюються на умовах, передбачених у колективному дого­ворі. Доплати одному працівникові максимальними розмірами не обме­жуються і визначаються наявністю одержаної економії за тарифними ставками і окладами працівників, що працюють на умовах сумісництва.

При виконанні робіт різної кваліфікації праця працівників оплачуєть­ся за роботою вищої кваліфікації. Праця робітників-відрядників опла­чується за розцінками, встановленими для роботи, яка виконується. В тих галузях народного господарства, де за характером виробництва робітникам-відрядникам доручається виконання робіт, тарифікованих нижче присвоєних їм розрядів, робітникам, які виконують такі роботи, виплачується міжрозрядна різниця. Виплата міжрозрядної різниці та умови такої виплати встановлюються колективними договорами.

Статтею 114 КЗпП встановлено випадки збереження заробітної плати при переведенні на іншу постійну нижчеоплачувану роботу і переміщенні (рис. 10.12).

Збереження заробітної плати за працівником (ст. 114 КЗпП)

 

При переведенні на іншу постійну нижчеоплачувану роботу

 

При переміщенні, якщо змен­шується середній заробіток з незалежних від працівника причин

 

 

 

Зберігається середній заробіток

протягом двох тижнів

з дня переведення

 

Здійснюється доплата

до попереднього середнього

заробітку протягом двох місяців

 

Рис. 10.12. Збереження заробітної плати при переведенні на іншу постійну нижчеоплачувану роботу і переміщенні

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 17      Главы: <   5.  6.  7.  8.  9.  10.  11.  12.  13.  14.  15. >