9. Стереотипи масової свідомості стосовно працівників ОВС
Відношення населення до міліції, рівень довіри до неї багато в чому визначаються громадськими стереотипами стосовно силових структур.
Для виявлення стереотипів стосовно працівників міліції респондентам пропонувалося порівняти їх із другими фаховими групами за низкою критеріїв: рівень пияцтва, агресивності, хабарництва, ступінь зв'язку зі злочинним світом, напруженість і небезпека роботи, сміливість і мужність, інтелектуальний рівень. На думку більшості населення, за рівнем пияцтва, інтелектуальним рівнем, рівнем життя і ступенем зв'язку зі злочинцями працівники міліції от іншої частини населення практично не відрізняються. У гірший бік вони відрізняються за рівнем агресивності, хабарництва, ступеня напруженості і небезпеки роботи. Проте, в уявленні значної частини респондентів працівники міліції більш сміливі і мужні, ніж інші люди. У нижче наведеній таблиці більш докладно подано відповіді респондентів на ці питання, а також індекс відмінності, що може варіюватися от -1 (відмінність у гірший бік) до +1 (відмінність у кращий бік), нульове значення індексу відповідає відсутності помітних відмінностей міліції від інших фахових груп у масовій свідомості.
Таблиця 9.1
Відмінність міліції від інших фахових груп у громадській свідомості
Відмінність у гірший бік
Відсутність відмінності
Відмінність у кращий бік
Індекс відмінності
Рівень пияцтва
19%
64%
17%
-0,01
Рівень агресії
38%
51%
11%
-0,26
Рівень хабарництва
40%
50%
10%
-0,3
Зв’язки зі злочинцями
26%
57%
17%
-0,08
Напруженість і небезпека в роботі
43%
34%
23%
-0,19
Рівень життя
15%
61%
23%
0,08
Інтелектуальний рівень
12%
70%
18%
0,05
Рівень сміливості і мужності
8%
45%
46%
0,38
Дані стереотипи поширені серед респондентів поза залежністю від їхньої статі, віку, освіти і, що саме головне, контактів із представниками міліції. Іншими словами, сформовані установки настільки сильні, що реальність сприймається вибірково, у залежності від збігу або розбіжності з ними.
Індекс відмінності, що характеризує уявлення про міліцію респондентів, які контактували і не контактували з міліцією, поданий у таблиці, даній нижче (див. табл. 92)
Таблиця 9.2
Відмінність міліції від інших фахових груп із погляду респондентів, що контактували і не контактували з ОВС
Індекс відмінності у респондентів, що мали безпосередній контакт з міліцією
Індекс відмінності у респондентів, що не мали безпосереднього контакту з міліцією
Рівень пияцтва
-0,06
+0,01
Рівень агресії
-0,028
-0,24
Рівень хабарництва
-0,3
-0,3
Зв’язки зі злочинцями
-0,12
-0,05
Напруженість і небезпека в роботі
-0,15
-0,22
Рівень життя
+0,04
+0,1
Інтелектуальний рівень
+0,04
+0,05
Рівень сміливості і мужності
+0,38
+0,38
Якщо розглянути думку щодо міліцію осіб, які контактували з нею з різних приводів, то їхні уявлення, що стосуються рівня пияцтва, агресивності, зв'язку зі злочинним світом, рівня життя, сміливості і мужності практично, не відрізняються. Проте, при оцінці рівня хабарництва респонденти, що зіштовхувалися з міліцією тільки з приводу оформлення документів, поставилися до неї більш лояльно (індекс відмінності -0,13) у порівнянні особами, які так чи інакше зіштовхувалися з розслідуванням карних справ (індекс відмінності -0,4). Те ж можна сказати і про оцінку респондентами рівня небезпеки і напруженості роботи міліції. Якщо респонденти, що зіштовхуються з працівниками ОВС тільки при оформленні документів, відзначають її значну небезпеку (індекс відмінності -0,37), то респонденти, що зіткнулися з розслідуванням, вважають, що робота міліції за своєю напруженістю нічим не відрізняється від роботи інших професій.
З'ясування стереотипів можливе при дослідженні індивідуальних особистісних конструктів громадян у сфері понять, пов'язаних із діяльністю міліції. Для чого використовувалася модифікація методики репертуарних решіток Дж. Келлі. Було підготовлено два види оцінних репертуарних решіток на основі методу діад для виявлення полюсів порівняння в семантичному просторі респондентів:
по-перше, при сприйнятті представників влади, у тому числі і працівників правоохоронної сфери: міліціонер, чиновник, бізнесмен, військовий, злочинець;
по-друге, при сприйнятті працівників правоохоронної сфери на фоні значимих одиниць соціального оточення: міліціонер, працівник СБУ, людина, якій я довіряю, реальний помічник, людина, що викликає повагу, людина, яку я боюся, корумпована людина.
Респонденти, оцінюючи й описуючи образи, що сприймаються (міліціонера, військового, представника виконкому, бізнесмена і злочинця), у їхній подібності і відмінності одне від одного було створено класифікаційно-оціночний еталон, що відбиває характер інтерпретації респондентами зазначених образів. У структуру цього еталона входять якості (див. табл. 9.3), через призму яких респонденти оцінюють представників різних соціальних інститутів, пов'язаних із реальною владою в суспільстві.
Таблиця 9.3
Характер інтерпретації респондентами досліджуваних образів
Якості
Кількість випробуваних, для яких ця якість має значення при сприйнятті інших людей (в %).
Кількість випробуваних, для яких ця якість пов’язана у семантичному просторі з образом працівника міліції (в %).
1. Доброта
50
20
2. Чесність
43
20
3. Справедливість
26
20
4. Порядність
23
13
5. Розум
20
12
6. Матеріальне забезпечення
20
12
7. Уміння спілкуватися з людьми
16
20
8. Дисциплінованість
16
26
9. Відповідальність
16
6
10. Агресивність
16
3
На фоні сприйняття представників владних структур, тільки четверта частина випробуваних відзначає наявність позитивних якостей, які властиві образу міліціонера. Ці респонденти частіше усього відзначають такі якості, як дисциплінованість (якість, що повинна бути присутньою у міліціонера відповідно до його професії), доброту чесність, справедливість, уміння спілкуватися з людьми.
При сприйнятті працівників правоохоронної сфери на фоні значимих одиниць соціального оточення були виявлені конструкти при оцінювання особистісних якостей, що характеризують працівника міліції (див. табл. 9.4).
Таблиця 9.4
Особистісні якості, що характеризують працівників міліції
Вольові якості
Інтелектуальні якості
Моральні якості
Комунікативні якості
Професійні якості
+
-
+
-
+
-
+
-
+
-
4%
14%
2%
9%
11%
24%
1%
7%
11%
17%
З даних таблиці очевидно, що громадяни достатньо негативно оцінюють особистісні якості працівників міліції. З цього можна зробити висновок, що працівник міліції не є авторитетом для громадян і тому його особистісні якості оцінюються невисоко.
Порівнюючи сприйняття поняття «міліціонер» із поняттями «авторитетна людина» і «людина, якій я довіряю», ми одержали такі результати: тільки 13 % випробуваних ідентифікували образ міліціонера з авторитетною людиною і 10 % – із людиною, якій довіряють.
При порівнянні понять «міліціонер» і «військовий» їхня ідентифікація відзначається в 20 % випробуваних, тобто ступінь ототожнення міліціонера з військовим невисока. Працівника міліції і чиновника ототожнили 13% випробуваних і подібність його з бізнесменом відзначалася в 6 % випробуваних. Образ міліціонера і злочинця ототожнюють 16 % опитаних.
Якщо порівнювати оцінку і сприйняття громадянами чиновника і бізнесмена, то можна відзначити, що великий відсоток випробуваних (43 %) ідентифікували бізнесмена з авторитетною людиною і 33 % – із людиною, якій довіряють; 23 % опитаних ідентифікували чиновника з авторитетною людиною і 16 % – із людиною, якій довіряють. 10 % респондентів ототожнили чиновника і бізнесмена зі злочинцем, але цей індекс є меншим, ніж при ідентифікації працівника міліції зі злочинцем (16 % випробуваних) (див. рис. 7).
Рис 7. -Ідентифікація понять у семантичному (когнітивному) просторі індивидуальних просторів громадян
Можна зробити висновок, що на когнітивному рівні існують несприятливі стереотипи стосовно працівників міліції в індивідуальних уявленнях громадян. На емоційному рівні в частини громадян фіксується неусвідомлене негативне відношення до працівника ОВС, що може виражатися в ідентифікації його зі «злочинцем».
У такий спосіб сприйняття населенням працівника ОВС є стереотипним, поверховим, про що говорить простота когнітивної системи особистісних конструктів випробуваних, за допомогою яких вони описували й оцінювали сприймані уяви. Тобто громадяни мало ознайомлені з діяльністю міліції й оцінюють її працівників, порівнюючи з еталоном, яким користуються при оцінці інших представників суспільства, не з огляду на при цьому специфіки роботи правоохоронних органів. При цьому в деяких випробуваних відзначається негативне відношення до працівника міліції, про що говорилося вище.
«все книги «к разделу «содержание Глав: 16 Главы: < 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16.