12.1. Поняття і значення відсутності складу злочину

Елементи та ознаки            Склад злочину — це система оз-

складу злочину   нак, наявність яких дає підстави

визнати діяння злочином. У кримі­нально-правовій літературі нерідко склад злочину визна­чають не як систему, а як сукупність2 ознак (інколи

1              В Україні щорічно виноситься кілька сотень тисяч рішень про

відмову у порушенні та закриття кримінальних справ. Адже, за дани­

ми МВС, щороку в Україні порушується понад півмільйона криміналь­

них справ, а як повідомляє Верховний Суд України, засуджується

менш, ніж двісті тисяч осіб. При цьому, з одного боку, значна кількість

злочинів вчиняється у співучасті — отже, на кожен зареєстрований зло­

чин припадає кілька осіб, а з іншого — немалими є показники множин­

ності, що означає, що одна особа засуджується за вчинення кількох зло­

чинів. Переважна більшість названих рішень здійснюється на підставі

п. 2 ст. 6 КПК України — у зв'язку з відсутністю складу злочину.

2              Див.: Кримінальне право України. Загальна частина / За ред.

М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-е вид., перероб. і доп. —

С. 88.

Кваліфікація діянь, вчинених за відсутності ознак складу злочину        573

вказують на ці поняття як на рівнозначні1), акцентують увагу на тому, що ознаки складу злочину вказуються лише в кримінальному законі2. Видається, що такі формулюван­ня, принаймні, неточні.

Адже, ознаки складу злочину взаємопов'язані й вип­ливають одна з одної, розташовані в певному порядку, відсутність однієї з ознак означає відсутність складу зло­чину в цілому. Це характерно саме для системних утво­рень. Тому більш прийнятним буде вести мову про те, що склад злочину — це система ознак.

Треба конкретизувати і те, на підставі чого ті чи інші ознаки визнаються ознаками складу злочину, — звідки вони беруться; чи можуть такі ознаки встановлюватися лише в кримінальному законі, чи й визначатися на основі якихось інших джерел; чи можна говорити про відсутність складу злочину у випадку не встановлення ознак, які пря­мо в КК не названі. Видається, що підстав для категорич­них тверджень про те, що ознаки складу злочину встанов­люються виключно в КК, немає. Адже є ознаки, які безу­мовно належать до ознак складу злочину, але в КК про них не говориться нічого. Це, наприклад, причинний зв'язок. Нерідко необхідність для складу злочину тих чи інших ознак виводиться з:

аналізу інших ознак (тих, які названі в законі);

статей КК, які передбачають відповідальність за

інші злочини чи інші види цього ж злочину;

нормативно-правових актів інших галузей права;

позицій правозастосовної практики;

1              Наприклад, Л. Д. Гаухман пише, що склад злочину визначається

як сукупність чи система об'єктивних і суб'єктивних ознак, які харак­

теризують за кримінальним законом суспільно небезпечне діяння як

злочин (див.: Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, тео­

рия, практика. — С. 35).

2              В одному з сучасних підручників відзначено, що склад злочину

утворює лише певна кількість ознак, що встановлюється тільки кри­

мінальним законом (Кримінальне право України. Загальна частина. —

3-є вид., перероб. та доп. / За ред. М. І. Мельника, В. А. Клименка. —

С. 65, 69; див. також: Кримінальне право України. Загальна частина /

За ред. М. І. Бажанова, В. В. Сташиса, В. Я. Тація. — 2-е вид., перероб.

і доп. —С. 88.

574          Глава 12

—            теоретичних положень.

Тому правильніше було б говорити, що ознаки складу злочину «виводяться» з положень КК, ознаки певного складу злочину встановлюються в ході тлумачення кримі­нально-правових норм, а не завжди прямо в ньому закріп­люються. Тим більше, до вказаних джерел потрібно звер­татися при з'ясуванні змісту ознак складу злочину.

Всього в теорії кримінального права звичайно виділя­ють 20 ознак складу злочину. Слід відзначити, що єдності у тому, які ж ознаки характеризують склад злочину, в кримінально-правовій науці немає. Розбіжності з цього питання виникають, оскільки окремі автори:

не визнають необхідності виділення загального

об'єкта як самостійної ознаки складу злочину;

вважають, що щодо окремих злочинів може мати

місце збіг родового і безпосереднього об'єкта злочину;

предмет злочину характеризують як невід'ємну ча­

стину його об'єкта, яку не слід виділяти окремою ознакою;

потерпілого оцінюють не як ознаку складу злочину,

а як процесуальну фігуру;

емоційний стан суб'єкта злочину — сильне душевне

хвилювання розглядають як окрему ознаку;

причинний зв'язок вважають невід'ємною частиною

суспільно небезпечних наслідків.

Ознаки складу злочину «об'єднуються» у чотири еле­менти складу злочину. Елемент складу злочину — це су­купність ознак, які відносяться до однієї із сторін вчине­ного посягання, характеризують:

те, чому злочином заподіюється шкода, — об'єкт

злочину;

зовнішній (видимий, доступний для споглядання і

встановлення) вияв злочину — об'єктивна сторона злочину;

того, хто вчинив злочин і підлягає за нього кримі­

нальній відповідальності, — суб'єкт злочину;

4)             внутрішні процеси, які відбуваються у свідомості та волі

особи, яка вчиняє злочин, — суб'єктивна сторона злочину.

Таким чином, якщо ознака складу злочину — це його окрема характерна риса (властивість, особливість), то елемент — група ознак.

Кваліфікація діянь, вчинених за відсутності ознак складу злочину

575

Елементи та ознаки складу злочину