14.1. Поняття і підстави зміни кримінально-правової кваліфікації

Поняття змін кримі-           Для вказівки на зміни до кримі-

нально-правової ква- нально-правової кваліфікації в те-

ліфікації орії кримінального права і процесу,

в правозастосовній практиці вико­ристовують різні терміни: «перекваліфікація», «доповнен­ії*

660          Глава 14

ня кваліфікації», «уточнення кваліфікації», «розвиток кваліфікації», «конкретизація кваліфікації», «виправлен­ня кваліфікації» тощо. Так чи інакше, але всі вони позна­чають одне і те ж поняття, виражають виправлення, по­правку, зміну того, що було проведене раніше, існуючого, поворот до нового.

Оскільки таким існуючим раніше і новим є криміналь­но-правова оцінка діяння, то зміни саме і стосуються та­кої оцінки.

Аналіз свідчить, що зміни до кримінально-правової кваліфікації характеризуються такими рисами:

наявність попередньої (предикатно!') кваліфікації

цього ж діяння, яка була здійсненна у відповідному про­

цесуальному порядку, закріплена у документі, який на­

брав чинності. Про зміну можна вести мову лише тоді,

коли було що міняти, коли є об'єкт, який підлягає зміні.

Очевидно, що коли попередня кримінально-правова оцін­

ка діяння не була завершена, процесуально не оформле­

на, не набула обов'язковості, то про зміну кваліфікації

говорити не доводиться;

прийняття нового процесуального акта, яким ква­

ліфікація змінена. Внесення будь-яких змін пов'язане із

запереченням існуючого раніше. Тому зміни до криміналь­

но-правової кваліфікації тягнуть за собою визнання не

чинною кримінально-правову оцінку діяння, яка прово­

дилася раніше. Відповідно, втрачають юридичне значен­

ня попередні формула кваліфікації та формулювання об­

винувачення;

створення формули кваліфікації та формулювання

обвинувачення, які відрізняються від попередніх. Кримі­

нально-правова оцінка діяння — як існуюча раніше, так і

нова, виражена у формулі кваліфікації та формулюванні

звинувачення. Звідси випливає, що зміна до кваліфікації

означає не що інше, як створення нової такої формули,

фіксація нового формулювання звинувачення;

зміни до кваліфікації є результатом діяльності упов­

новажених на те службових осіб. Відповідні зміни можуть

проводити або ж ті особи, які здійснювали первинну ква­

ліфікацію, або ж інші службові особи, як цього самого, так

і іншого правозастосовного відомства.

Зміна кримінально-правової кваліфікації     661

Вирішення питання            На перший погляд можна зроби-

про підстави зміни ти висновок, що зміни кримінально-кваліфікації в юри- правової кваліфікації пов'язані з дичній літературі        виправленням виявлених помилок

чи зловживань при її проведенні.

Однак це виступає лише однією з підстав зміни кваліфі­кації, насправді їх перелік значно ширший.

В ході вибору кримінально-правової норми, яка підля­гає застосуванню, звичайно, висувається і перевіряється не одна гіпотеза, «перебирається» багато норм. Однак до того часу, поки рішення про статтю кримінального закону, яка має бути застосована до конкретного випадку, не відобра­жене в процесуальних документах, кваліфікацію не мож­на вважати такою, що відбулася, і відповідно не виникає питання про її зміну. У юридичній літературі справедливо відзначається, що з юридичної точки зору до зміни кваліфі­кації відносяться не зміни у припущеннях (версіях) про можливу правову норму, яка підлягає застосуванню, які послідовно виникають у свідомості слідчого, прокурора і судді при розслідуванні та розгляді кримінальної справи, а лише зміни, що відображаються в процесуальних докумен­тах1. Наявність же належно процесуально оформленої ква­ліфікації, передбачає, що вона проведена відповідно до пев­них підстав, з використанням існуючих правил кваліфі­кації. Змінити кваліфікацію — означає не що інше, як спростувати презумпцію правильності раніше проведеної кримінально-правової оцінки діяння. Для цього потрібно або довести, що використані неналежні підстави кваліфі­кації, або що не враховані чи неправильно враховані пра­вила кваліфікації, або що мали місця помилки чи зловжи­вання при її проведенні.

Розглядаючи питання про зміну кваліфікації, В. М. Куд­рявцев вказує, що вони можуть бути викликані трьома обставинами: 1) тим, що змінилися фактичні обставини справи, на підставі яких дана кваліфікація скоєного; 2) тим, що в процесі розслідування чи розгляду справи в суді

1 Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений. — С. 274.

662          Глава 14

змінився кримінальний закон; нарешті, 3) тим, що вип­равляється помилка у застосуванні закону, не пов'язана зі зміною закону чи фактичних даних1. В цілому можна погодитися з наведеними підставами зміни кваліфікації. Однак це не виключає можливості та необхідності уточ­нення і доповнення переліку підстав зміни кримінально-правової кваліфікації. До речі, частина із них випливає з подальших міркувань названого вченого.

Так, аналізованою підставою, очевидно, виступає не зміна фактичних обставин справи — самі по собі факти об'єктивної дійсності, які мали місце в минулому зміню­ватися не можуть, а зміна обсягу процесуально встановле­ної інформації про ці факти. Далі, підставою для зміни кваліфікації є не будь-яка зміна кримінального закону, а лише така, внаслідок якої новий кримінальний закон на­буває зворотної сили. Тобто, як вже відзначалося при аналізі принципу повноти кримінально-правової кваліфі­кації, за новим законом, який пом'якшує караність діян­ня (обмежує відповідальність, передбачає більш м'яке по­карання, іншим чином поліпшує становище особи), мають бути кваліфіковані і діяння, вчинені до його вступу в силу. Причому потребує уточнення і ще одне положення, наве­дене В. М. Кудрявцевим. Зміна кваліфікації може бути здійснена й у справах, де вироки вже винесені. Оскільки ст. 5 КК не обмежує зворотну силу закону лише якимось певним часом, то вона поширюється на весь період, аж до припинення кримінально-правових відносин, тобто, за пануючою в теорії кримінального права позицією, до мо­менту погашення чи зняття судимості. Вимагає доповнен­ня і положення, що підставою для зміни кваліфікації може бути помилка у застосуванні закону. Очевидно, що такою підставою виступає не лише помилка, а й виявлені зловжи­вання працівників, які здійснюють кримінально-правову кваліфікацію. Нарешті, серед підстав зміни кваліфікації потрібно назвати й таку, яка пов'язана із зміною правил кваліфікації того чи іншого діяння. Така підстава не охоп­люється жодною із перелічених В. М. Кудрявцевим, але

1 Кудрявцев В. Н. Общая теория квалификации преступлений. — С. 274.

Зміна кримінально-правової кваліфікації     663

на користь її врахування як самостійної можна навести конкретні аргументи.

Про зміну правил               Взагалі-то правила криміналь-

кримінально-пра- но-правової кваліфікації змінюва-вової кваліфікації      тися не повинні. Це, як видається,

випливає з усього викладеного вище.

Адже те, що конкретні правила кваліфікації базуються на найбільш загальних положеннях — принципах, їх об'єк­тивний характер, наукова обґрунтованість, абстраго­ваність таких правил від вирішення конкретних питань саме і свідчить на користь їх стабільності. Однак життя завжди багатше теоретичних побудов і схем. Значна час­тина правил кваліфікації окремих злочинів викладена в постановах Пленуму Верховного Суду України. Останні ж не відзначаються особливою стабільністю, проте фактич­но розглядаються як обов'язкові для судів та службових осіб інших правозастосовних органів.

Зміни в правилах кваліфікації в розрізі питань, які нині розглядаються, можуть бути поділені на а) застосу­вання яких погіршує становище особи, діяння якої квалі­фікуються і б) застосування яких покращує становище цієї особи. До першої групи належать зокрема, вказівки про кваліфікацію скоєного за сукупністю, відповідне тлума­чення оціночних понять, певного роду вказівки щодо роз­межування злочинів. І, навпаки, застосування правил, відповідно до яких діяння охоплюються не кількома, а однією статтею кримінального закону, відсутність потре­би інкримінувати певні кваліфікуючі ознаки складу зло­чину, необхідність застосування статті про менш небезпеч­ний злочин тощо, означає поліпшення кримінально-пра­вового становища особи.

Наприклад, п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду Украї­ни № 12 від 27 грудня 1985 р. «Про судову практику в справах про перевищення влади або посадових повноважень» в почат­ковій редакції та в редакції з врахуванням змін, внесених поста­новою Пленуму № 3 від 4 червня 1993 p., передбачав, що умисне знищення чи пошкодження державного, колективного або при­ватного майна, вчинене внаслідок перевищення влади або поса-

664          Глава 14

дових повноважень, підлягають кваліфікації за сукупністю ст. 166 КК і статей КК, які передбачають відповідальність за зло­чини проти державної і колективної чи приватної власності (вка­зувалися статті КК України 1960 p.). Цей же пункт (в частині, що стосується кваліфікації знищення або пошкодження майна внаслідок перевищення влади або посадових повноважень) в ре­дакції постанови Пленуму № 12 від 3 грудня 1997 р. був викла­дений так: «Якщо перевищення влади або посадових повнова­жень виявилося в умисному знищенні чи пошкодженні держав­ного, колективного або індивідуального майна громадян без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 89, ч. 1 ст. 145 КК), то такі дії охоп­люються ст. 166 КК і додаткової кваліфікації за статтями про злочини проти державної, колективної або приватної власності не потребують». В нині чинній постанові Пленуму Верховного Суду України № 15 від 26 грудня 2003 р. «Про судову практику в справах про перевищення влади або службових повноважень» відповідне положення викладене по суті без змін. Таким чином, запроваджене нове правило кваліфікації, яке покращує стано­вище особи, оскільки не встановлюється додаткове інкриміну­вання статей Особливої частини, які передбачають знищення або пошкодження майна, вчинене без кваліфікуючих ознак.

По суті, зміни в обов'язкових правилах кваліфікації ма­ють таке ж значення, як і законодавчі новели. Тому є підста­ви вважати, що їх слід враховувати, виходячи з тих же за­сад, що і зміни в законі. Тобто, якщо нове правило передба­чає погіршення становища особи, то його слід застосовувати лише при кваліфікації діянь, які вчинені після набрання чинності цим правилом. У тому ж випадку, коли нове пра­вило передбачає покращення становища особи, то його виз­навати підставою для зміни кримінально-правової кваліфі­кації. Щоправда, на сьогодні кримінально-процесуальне за­конодавство не передбачає процедури такої зміни. Видається, що це є його прогалиною, яка повинна бути усунута.

Підстави зміни кри-            Таким чином, можуть бути ви-

мінально-правової ділені такі підстави зміни вже про-

кваліфікації           веденої і зафіксованої в процесуаль-

них документах кваліфікації:

— встановлені нові фактичні обставини справи, які мають кримінально-правове значення, або ж навпаки, ті

Зміна кримінально-правової кваліфікації     665

обставини, які раніше бралися до уваги при кваліфікації, визнані недоведеними;

змінився кримінальний закон у бік пом'якшення

відповідальності;

виявлена помилка, яка була допущена при попе­

редній кваліфікації;

встановлені зловживання посадових осіб, допущені

при кваліфікації діяння;

змінилися обов'язкові правила кваліфікації.