§ 2. Кримінологічна характеристика наркоманії

Наркоманія — це хворобливий потяг до наркотичних засобів. |0ряд з наркотиками, останнім часом все більше поширюється не-вдичне вживання психотропних і сильнодіючих речовин, хворобли-йй потяг до яких називається токсикоманією.

У лютому 1995 року були прийняті два закони: "Про обіг в Ук-аїні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і пре-урсорів" і "Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних за-5ів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними", створили надійну правову базу для боротьби з наркоманією і ксикоманією. У цих законах наводиться поняття наркоманії як %аробливого психічного стану, зумовленого зловживанням нар-утичними засобами, і такого, що характеризується психічною фізичною залежністю від них. Наркоман — це особа, якій ме-Іним закладом у визначеному порядку встановлено діагноз "нар-данія". Аналогічним є поняття "токсикоман" і "токсикоманія". Перелік наркотичних засобів,  психотропних речовин і Прекурсорів затверджується Кабінетом Міністрів України за по-шям Міністерства охорони здоров'я і публікується в офіційних цаннях.

Обіг деяких наркотичних засобів, психотропних речовин і пре-зсорів дозволяється лише  в медичних,  науково-дослідних або вчальних цілях. Він здійснюється підприємствами державної і ko-ріальної форм власності за наявності у них відповідних ліцензій, ізація громадянам наркотичних чи психотропних речовин може їводитися тільки за рецептом лікаря через аптечні заклади, у їх є дозвіл на цей вид діяльності.

До найпоширеніших наркотиків належать: анаша, гашиш, мари-*а, морфій, героїн, кокаїн. Все більшого розповсюдження набу->ть наркотики на синтетичній основі — ЛСД: амфетаміни, мета-гаміни тощо, що за своїм впливом конкурують з наркотиками, этовленими з природної сировини. Наймодніший метамфетамін —

165

"екстазі" — має до 40 різновидів. Серед сильнодіючих засобів токсикомани вживають лікарські препарати, які належать до снотворних або транквілізаторів — седуксен, реланіум, клофелін, нозепам, похідні барбітурової кислоти. Крім того, вони використовують хімічні речовини й реактиви — ефіри, ацетон, діхлоретан, хлороформ, бензин, антифриз, толуол, а також побутові хімічні засоби — пля-мовивідники, туалетну воду, клеї, розчинники фарб, рідини для чистки одягу, аерозолі тощо.

Наркотичні й психотропні речовини вживаються шляхом їх введення в організм за допомогою шприца, паління, ковтання, нюхання. Сенс вживання цих речовин полягає у тому, що вони викликають ейфорію, яка на деякий час наділяє людину незвичайними почуттями, аж до бачення галюцинацій. Після цього настає стан прострації (наркотичного сну), а потім збудження змінюється пригніченням центральної нервової системи (синдром абстиненції). За короткий термін вживання наркотиків (інколи — кількох тижнів) особа стає хворою на наркоманію.

Небезпека цієї хвороби полягає в тому, що вона дуже швидко й безповоротно руйнує фізичне і моральне здоров'я людини. Смерть здебільшого настає через кілька років інтенсивного вживання наркотиків, але їй передує повна деградація особи (відмова від соціальне корисної праці, психічна нестійкість, порушення у статевій сфері, втрата пам'яті, тероризування рідних і знайомих тощо). Звідси і випливає нерозривний зв'язок наркоманії зі злочинністю, який проявляється у:

1) злочинах, вчинених під безпосереднім впливом наркотиків на організм: убивства, тілесні ушкодження, зґвалтування, хуліганство тощо;

2) вчиненні злочинів з метою заволодіння грошима або речами для придбання наркотиків. Сьогодні частка таких злочинів становить понад 10 % від усієї сукупності крадіжок, розбоїв, грабежів і вимагань;

3) протиправних діях, пов'язаних із виготовленням та збутом наркотиків, найнебезпечніші з яких відносяться до наркобізнесу і мають ознаки організованої злочинності. Так, у 1999 році в Україні виявлено 42,6 тис. злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотиків, що удвічі більше, ніж у 1994 році.

Крім того, немедичне вживання наркотиків призводить до численних самогубств, побутового й виробничого травматизму, смертей від передозування вживаних засобів (так званий "золотий постріл"). Практично всі наркомани, які вживають опіати, хворі на гепатит, значна кількість — на СНІД і венеричні хвороби.

166

Сьогодні у світі зареєстровано майже LOO млн наркоманів. В Ук-їі їх офіційно налічується близько 90 тис.; за день на облік ста-

ться до 50 осіб. 90 % наркоманів — це особи віком до ЗО років. азначимо, що за оцінками експертів, реальна кількість наркоманів

/Країні сягає 1 млн осіб. На жаль, прогнози щодо розвитку наркомі' не втішні, оскільки спостерігаються такі тенденції:

1)  наркоманія омолоджується  та  фемінізується.  Соціологічні Цитування показують, що значна частина студентів і учнів середніх Іальних закладів так чи інакше причетна до вживання нарко-ів;

2) зростає питома вага тяжких форм наркоманії, у тому числі по-аркоманії;

3) виник ринок "важких" наркотиків (героїн, кокаїн);

4) з'являються нові види токсикоманії серед неповнолітніх і mo-ці (вдихання парів оргрозчинників, групові форми вживання пси-sthbhhx препаратів тощо);

б) поширюється немедичне вживання наркотиків у всіх соціаль-групах (робітники, службовці, безробітні та, навіть, бізнесме-

я);

6) основна маса наркоманів і наркоділків (близько трьох четвер-а) — це особи, які полишили суспільне корисну працю і прагнуть 5ити на людській біді.

Чим це можна пояснити? В глобальному плані XX століття — небачених потрясінь у соціальній сфері. Дві світові війни, що не аналогів в історії людства, кровопролитні революції, мільйони гв репресій. Це один бік проблеми. Другий — страх перед ею масового знищення, поширенням невиліковних хвороб, орга-їваною злочинністю тощо. Ці та низка інших чинників зумовили що частина людей втратила психологічну стійкість, забажала бу-від лякаючої дійсності, знаходячи порятунок у наркотизмі ^алкоголізмі. В Україні до того ж наклалася глибока соціально-яомічна криза на зламі XX і XXI століть.

Серед різних категорій населення виникли духовна порожнеча, особистих сподівань (фрустрація). У молоді, яка краще адапту-до сучасних умов, водночас відсутні життєві плани через не-аначеність у багатьох питаннях близького і далекого майбутнього. це відбувається на фоні різкого зниження життєвого рівня пе-шої більшості громадян. Як наслідок, маємо низьку загальну ьтуру населення і, передусім, молоді. Звідси — споживацьке яення до життя, незацікавленість у духовному зростанні, потяг званої масової культури, що ігнорує моральні цінності, наса-порнографію і насильство. Саморуйнуюча поведінка (в тому

Цугак

167

числі вживання наркотиків) є невід'ємним елементом цієї субкуль-тури. Сказане зумовлює конформізм, нездатність подолати вплив референтної групи, де вживають наркотики, легковажність в оцінці ситуації, прагнення до миттєвої утіхи, "все спробувати у житті".

Варто зазначити, що проблема наркоманії довгий час у нас замовчувалася. Домінував погляд, що вона можлива лише в капіталістичних країнах, тому й не було дієвих заходів антинаркотичної пропаганди, не створено громадської думки, що засуджувала б вживання наркотиків. Та й зараз не маємо належних засобів боротьби з наркоманією, насамперед у міністерствах охорони здоров'я та внутрішніх справ. Не вистачає кваліфікованих лікарів-наркологів і психіатрів, спеціалістів з протидії наркобізнесу. Методи лікування в ЛІТІ, що функціонували донедавна в системі MBC, були неефективні. Реально виліковувалися лише кілька відсотків з тих, хто там перебував.

Негативним чинником є і те, що Україна має велику сировинну базу наркотиків. А можливість здобути злочинним шляхом доходи, які чесною працею заробити не можна, штовхає сільських мешканців на культивування снотворного маку. Щорічно в Україні виявляється і ліквідується його посівів на площі 1300 км2. Щодоби реєструється понад 100 злочинів, пов'язаних із незаконним обігом наркотичних засобів. Як показують дослідження, злочинцями в основному є особи у віці до ЗО років, серед яких майже 90 % — безробітні. Споживачами є особи без певних занять — 80,9 %; робітники — 12,7 %; учні профтехучилищ і шкіл — 1,9 %; студенти — 1,7 %; інші — 2,8 %. Щодоби з нелегального обігу вилучається понад 100 кг наркотиків і наркотичної сировини, але (за світовим досвідом) це не більше 1/10 її реальної маси.

Важливо зауважити, що жодний вид злочинної діяльності не може зрівнятися з наркобізнесом за рівнем прибутків. Ось чому кри-міналітет невпинно активізується і в Україні. З появою стабільної гривні сюди почали завозитися важкі наркотики. А відмити "брудні" гроші у нас не становить будь-яких труднощів, бо системи контролю за джерелами походження капіталів практично не існує. Чимало наркоділків самі є наркоманами, а що стосується дрібних споживачів, то вони досить активно втягують у вживання наркотиків осіб зі свого оточення.

Зазначимо також, що сьогодні наша митна служба не має достатньої кількості фахівців і технічних засобів, що могли б контролювати весь товаропотік через Україну. Це сприяє контрабанді наркотичних засобів. Як показує світовий досвід, частина транзитного товару завжди осідає у тих країнах, через які він переправляється,

168

Зна тим більша, чим більшим є потік. Враховуючи те, що Україна ранзитною державою між Сходом і Заходом, можна зробити від-ійіідний висновок.