§ 83. Поняття судової влади та її завдання

Судова влада — незалежна гілка державної влади, яка має захищати права і свободи громадян, інтереси держави і суспільства, забезпечувати додержання законності та спра­ведливості шляхом застосування законів до конкретних життєвих ситуацій. Самостійна судова влада, яка діє неза­лежно від законодавчої і виконавчої влади, — одна з ознак правової держави. Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конс­титуцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Судова влада виступає в ролі арбітра, що вирішує спір незалежно від того, між ким цей спір виникає: між громадянами, громадянами і підпри­ємствами, громадянами і державними чи громадськими орга­нізаціями, між громадянами і державою в цілому тощо.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суди відповідно до ст. 6 Конституції є самостійною гілкою влади і діють незалежно від законодавчої і виконавчої влади. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідно­сини, що виникають у державі.

Завданням правосуддя є:

всебічне зміцнення законності та правопорядку;

захист соціально-економічних, політичних та осо­бистих прав і свобод громадян;

охорона закріплених у Конституції України по­літичної та економічної систем від будь-яких посягань;

захист прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань;

виховання громадян у дусі точного і неухильного виконання Конституції і законів України, до­тримання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до честі і гідності інших громадян;

 

 

 

182

 

183

 

І

 

запобігання  злочинам  та  іншим  правопорушен­ням;

виправлення та перевиховання осіб, які поруши­ли закон.

Згідно з Конституцією (ст. 124) судочинство в Україні здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Судова система України встановлюється Конституцією Ук­раїни (розд. VIII і XII), Законами України: "Про судоуст­рій" від 7 лютого 2002 p., "Про статус суддів" від 15 грудня 1992 p., "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 p., "Про Конституційний Суд України" від 16 жовтня 1996 p., "Про Вищу Раду юстиції" від 15 січня 1998 p., "Про дер­жавну виконавчу службу" від 24 березня 1998 р.

Діяльність судів з розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних справ стосовно спорів про права і інтереси громадян, громад­ських об'єднань, підприємств, установ, організацій, а та­кож кримінальних справ регламентована процесуальними нормами, що містяться, насамперед, у Цивільному проце­суальному кодексі, Кримінально-процесуальному кодексі та Господарському процесуальному кодексі.

Засади здійснення правосуддя в Україні наступні.

Здійснення правосуддя виключно судами. Право­суддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегу­вання функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних. Участь народних засідателів і присяжних у здійсненні правосуддя є їхнім громадянським обов'язком.

Право на судовий захист. Усім суб'єктам право­відносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, на участь у розгляді своєї справи. Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист нарівні з громадянами та юридичними особами Ук­раїни.

Рівність перед законом і судом. Правосуддя в Ук­раїні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судо­вого процесу перед законом і судом незалежно від статі, раси,   кольору   шкіри,   мови,   політичних,   релігійних   та

 

інших переконань, національного чи соціального походжен­ня, майнового стану, роду і характеру занять, місця прожи­вання та інших обставин.

Правова допомога при вирішенні справ у судах. Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його справи в суді. Для надання правової допо­моги при вирішенні справ у судах в Україні діє адвока­тура. У випадках, передбачених законом, правову допомогу надають також інші особи. У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно.

Гласність судового процесу. Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або пись­мової інформації щодо результатів розгляду своєї судової справи. Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, передбачених процесуальним законом. Учасники судового розгляду і інші особи, присутні на відкритому судовому засіданні, мають право робити письмові нотатки. Проведення в залі судового засідання фото- і кінозйомки, теле-, відео-, звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури, а також транслювання судового засідання до­пускаються з дозволу суду. Розгляд справи у закритому судовому засіданні допускається за рішенням суду у випад­ках, передбачених процесуальним законом.

Обов'язковість судових рішень. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у суді, ухвалюється іменем України і після набрання ним законної сили є обов'язковим до виконання усіма органами державної вла­ди, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Право на оскарження судового рішення. Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апе­ляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Колегіальний та одноособовий розгляд справ. Спра­ви у судах першої інстанції розглядаються суддею одноосо­бово, колегією суддів або суддею і народними засідате­лями, а у випадках, визначених процесуальним законом, -також судом присяжних. Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках, перед­бачених законом, здійснюється судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів.

9.         Самостійність судів і незалежність суддів. Суди

здійснюють  правосуддя  самостійно.   Судді   при   здійсненні

 

 

 

184

 

185

 

правосуддя незалежні від будь-якого впливу, нікому не підзвітні і підкоряються лише закону. Органи та посадові особи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати незалежність суддів і не посягати на неї. Гарантії незалежності суддів забезпе­чуються забороною втручання в здійснення правосуддя, встановленням відповідальності на неповагу до суду та суддів, визначеними законом заходами забезпечення осо­бистої безпеки суддів, їхніх сімей та майна тощо.

Недоторканність суддів. Недоторканність суддів і народних засідателів та присяжних на час виконання у суді їхніх обов'язків гарантується Конституцією України, Законом про статус суддів та іншими законами.

Незмінюваність суддів. Судді, обрані достроково, перебувають на посаді судді до досягнення ними шістде­сяти п'яти років.

Державна мова судочинства. Згідно зі ст. 10 Зако­ну. України "Про судоустрій України" судочинство в Ук­раїні проводиться державною мовою. Застосування інших мов у судочинстві дозволяється у випадках і порядку, визначених законом. Відповідно до ст. 9 ЦПК України та ст. 19 КПК України судочинство проводиться українською мовою або мовою більшості населення певної місцевості.

Суддівське самоврядування. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.

Судову систему України складають суди загальної юрис­дикції та Конституційний Суд України. У системі судів загальної юрисдикції законодавство передбачає загальні суди і спеціалізовані суди (господарські суди, адмініст­ративні суди, що утворюються в округах відповідно до Указу Президента України).

«все книги     «к разделу      «содержание      Глав: 202      Главы: <   93.  94.  95.  96.  97.  98.  99.  100.  101.  102.  103. >