11.8. Аналіз резервів збільшення прибутку

Для забезпечення зростання прибутку потрібно відшукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розробки заходів щодо їх мобілізації.

У процесі виявлення резервів виділяють три етапи:

аналітичний, на якому виявляють і кількісно оцінюють резерви;

організаційний, коли розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, спрямованих на забезпечення використання виявлених резервів;

функціональний, коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Збільшення прибутку можливе за рахунок:

збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції;

економії та раціонального використання коштів на оплату праці робітників і службовців;

запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Резерв зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу продукції розраховують за формулою:

де  — планова сума прибутку на одиницю і-ї продукції; ∆Р — додатково реалізована продукція, тис. грн.

Якщо прибуток розраховано на 1 грн продукції, то суму резерву його зростання в результаті збільшення обсягу реалізації розраховують за формулою

,

де Рф — фактичний обсяг реалізації; ∆Р(р.з) — резерв збільшення реалізації продукції.

Приклад 1. Визначити резерви зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації вказаних видів продукції (табл. 11.11).

Таблиця 11.11

Резерви зростання прибутку за рахунок
збільшення обсягу реалізації продукції

Дані табл. 11.11 свідчать, що резерви збільшення прибутку за рахунок зростання обсягу реалізації всіх видів продукції становитимуть 16,95 тис. грн.

Іншим важливим напрямом пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами та нормативами за видами витрат (сировини й матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.

Величину резервів визначають порівнянням досягнутого рівня з нормативною величиною

∑С(р.з) = Сlі – Сні,

де ∑С(р.з) — резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів; Сlі — фактична величина використаного
і-го виду ресурсу; Сні — нормативна величина використаного і-го виду ресурсу.

Тоді загальну величину виявлених резервів зниження собівартості продукції визначимо за такою формулою:

.

Резерви зниження собівартості продукції будуть водночас резервом збільшення прибутку, а отже, розрахунки резерву зростання прибутку здійснюють за формулою

∑РЗпс = См (Рl + Pп),

де ∑РЗпс — резерв зростання прибутку; См — можливе зниження витрат на 1 грн продукції; Рl — реалізована продукція за звітом; Pп — можливе зростання обсягу реалізації.

Приклад 2. Визначити резерви зростання прибутку за рахунок зниження собівартості реалізованої продукції (табл. 11.12).

Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями потрібно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямами.

Економія затрат живої праці досягається за рахунок впровадження таких заходів: підвищення продуктивності праці й зниження трудомісткості, скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за цілоденні та внутрішньозмінні простої тощо.

Таблиця 11.12

Резерви зростання прибутку за рахунок зниження
собівартості реалізації продукції

Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:

1. Впровадженням організаційно-технічних заходів можна отримати економію протягом 12 міс. з моменту їх повного впровадження

∑РЗс = (Сl – С2) ВП,

де ∑РЗс — економія від впровадження організаційно-технічних заходів, грн; Сl – С2 — собівартість одиниці продукції відповідно до і після здійснення такого організаційно-технічного заходу, грн; ВП — річний обсяг випуску продукції після здійснення організаційно–технічного заходу, грн;

2. Зменшення чисельності працівників — захід, який може забезпечити економію за багатьма напрямами через те, що він передбачає:

збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою чисельністю працівників;

зміну трудомісткості продукції;

більш повне використання фонду робочого часу.

Для всіх цих напрямів можна використати формулу

РЗч = (Ч · Зо) + Фс,

де РЗч — резерв, отриманий за рахунок зменшення чисельності працівників, грн; Ч — середньорічна чисельність скорочених працівників, осіб; Зо — середня заробітна плата звільненого працівника, грн; Фс — сума відрахувань до соціальних та інших фондів.

3. Економія коштів на оплату праці за рахунок впровадження досягнень науково–технічного прогресу (зниження трудомісткості) — показник, який розраховують за такою формулою:

де ∑РЗн.-т.п — резерв за рахунок запровадження заходів науково-технічного прогресу, грн; З0, З1 — витрати на оплату праці одиниці продукції до і після впровадження досягнень науково-технічного прогресу, грн; ВПнат — обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень до кінця року в натуральних одиницях виміру;

4. Зменшення прямих матеріальних витрат. При цьому для розрахунку суми можливого прибутку застосовують формулу

де ∑РЗп.м — сума прибутку, одержана за рахунок зниження матеріальних витрат, грн; ,  — норма витрат прямих матеріальних ресурсів до і після впровадження досягнень науково-технічного прогресу у натуральних одиницях виміру; Цм — ціна прямих матеріальних витрат, грн; ВП — обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень НТП, грн;

5. Зниження умовно-постійних витрат, яке може спостерігатися у зв’язку із зростанням обсягу випуску продукції. Цю залежність можна виразити формулою

∑РЗу.-п = (Ск.с · Чу.-п – Аб) Ку.-п,

де ∑РЗу.-п — сума збільшення прибутку за рахунок зниження умовно-постійних витрат, грн; Ск.с — сума витрат за однією з комплексних статей, грн; Чу.-п — частка умовно-постійних витрат у статтях витрат; Аб — сума амортизаційних відрахувань у собівартості базового періоду, грн; Ку.-п — коефіцієнт темпів приросту обсягу випуску продукції.

6. Підвищення якості продукції — значний резерв збільшення прибутку (табл. 11.13).

Дані табл. 11.13 показують, що у зв’язку із зростанням частки продукції І сорту до 60 %, ІІ — до 40 %, зниженням випуску виробів ІІІ сорту середня ціна реалізації виробу збільшиться на 27,2 тис. грн

Після закінчення аналізу пошуку резервів збільшення прибутку результати узагальнюються. Під час пошуку резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово бути виявлені резерви короткострокової дії.

Таблиця 11.13

Резерви збільшення прибутку за рахунок підвищення
якості продукції виробу А

Використання цих резервів можливе за допомогою розробки системи оперативних заходів.

Додаток 1

Баланс підприємства на 31 грудня 2004 р.

(тис. грн)

Додаток 2

Звіт про фінансові результати підприємства за рік,
що завершився 31 грудня 2004 р.

(тис. грн)

Література

Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М.: Бухгалтерский учет, 1996.

Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбатюк, за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001. — 540 с.

Ізмайлова К. В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 148 с.

Кондраков Н. П. Основы финансового анализа. — М.: Главбух, 1998.

Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. — Х.: Фактор, 2002. — 144 с.

Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 365 с.

Мец В. О. Економічний аналіз фінансовий результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 208 с.

Для забезпечення зростання прибутку потрібно відшукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Визначення резервів зростання прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розробки заходів щодо їх мобілізації.

У процесі виявлення резервів виділяють три етапи:

аналітичний, на якому виявляють і кількісно оцінюють резерви;

організаційний, коли розробляють комплекс інженерно-технічних, організаційних, економічних і соціальних заходів, спрямованих на забезпечення використання виявлених резервів;

функціональний, коли практично реалізують заходи і контролюють їх виконання.

Збільшення прибутку можливе за рахунок:

збільшення обсягу випуску продукції (робіт, послуг);

зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції;

економії та раціонального використання коштів на оплату праці робітників і службовців;

запровадження досягнень науково-технічного прогресу, в результаті чого зростає продуктивність праці.

Резерв зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу продукції розраховують за формулою:

де  — планова сума прибутку на одиницю і-ї продукції; ∆Р — додатково реалізована продукція, тис. грн.

Якщо прибуток розраховано на 1 грн продукції, то суму резерву його зростання в результаті збільшення обсягу реалізації розраховують за формулою

,

де Рф — фактичний обсяг реалізації; ∆Р(р.з) — резерв збільшення реалізації продукції.

Приклад 1. Визначити резерви зростання прибутку за рахунок збільшення обсягу реалізації вказаних видів продукції (табл. 11.11).

Таблиця 11.11

Резерви зростання прибутку за рахунок
збільшення обсягу реалізації продукції

Дані табл. 11.11 свідчать, що резерви збільшення прибутку за рахунок зростання обсягу реалізації всіх видів продукції становитимуть 16,95 тис. грн.

Іншим важливим напрямом пошуку резервів збільшення прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Для пошуку й підрахунку резервів зростання прибутку за рахунок зниження собівартості аналізують звітні дані щодо витрат на виробництво за калькуляціями, користуючись методом порівняння фактичного рівня витрат з прогресивними науково обґрунтованими нормами та нормативами за видами витрат (сировини й матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів), нормативами використання виробничих потужностей, обладнання, нормами непрямих матеріальних витрат, капітальних вкладень тощо.

Величину резервів визначають порівнянням досягнутого рівня з нормативною величиною

∑С(р.з) = Сlі – Сні,

де ∑С(р.з) — резерв зниження собівартості продукції за рахунок і-го виду ресурсів; Сlі — фактична величина використаного
і-го виду ресурсу; Сні — нормативна величина використаного і-го виду ресурсу.

Тоді загальну величину виявлених резервів зниження собівартості продукції визначимо за такою формулою:

.

Резерви зниження собівартості продукції будуть водночас резервом збільшення прибутку, а отже, розрахунки резерву зростання прибутку здійснюють за формулою

∑РЗпс = См (Рl + Pп),

де ∑РЗпс — резерв зростання прибутку; См — можливе зниження витрат на 1 грн продукції; Рl — реалізована продукція за звітом; Pп — можливе зростання обсягу реалізації.

Приклад 2. Визначити резерви зростання прибутку за рахунок зниження собівартості реалізованої продукції (табл. 11.12).

Після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями потрібно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямами.

Економія затрат живої праці досягається за рахунок впровадження таких заходів: підвищення продуктивності праці й зниження трудомісткості, скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за цілоденні та внутрішньозмінні простої тощо.

Таблиця 11.12

Резерви зростання прибутку за рахунок зниження
собівартості реалізації продукції

Підрахунок зростання прибутку за рахунок виявлених резервів зниження собівартості можна проводити за такими напрямами:

1. Впровадженням організаційно-технічних заходів можна отримати економію протягом 12 міс. з моменту їх повного впровадження

∑РЗс = (Сl – С2) ВП,

де ∑РЗс — економія від впровадження організаційно-технічних заходів, грн; Сl – С2 — собівартість одиниці продукції відповідно до і після здійснення такого організаційно-технічного заходу, грн; ВП — річний обсяг випуску продукції після здійснення організаційно–технічного заходу, грн;

2. Зменшення чисельності працівників — захід, який може забезпечити економію за багатьма напрямами через те, що він передбачає:

збільшення продуктивності праці, а отже, збільшення обсягу виробництва з меншою чисельністю працівників;

зміну трудомісткості продукції;

більш повне використання фонду робочого часу.

Для всіх цих напрямів можна використати формулу

РЗч = (Ч · Зо) + Фс,

де РЗч — резерв, отриманий за рахунок зменшення чисельності працівників, грн; Ч — середньорічна чисельність скорочених працівників, осіб; Зо — середня заробітна плата звільненого працівника, грн; Фс — сума відрахувань до соціальних та інших фондів.

3. Економія коштів на оплату праці за рахунок впровадження досягнень науково–технічного прогресу (зниження трудомісткості) — показник, який розраховують за такою формулою:

де ∑РЗн.-т.п — резерв за рахунок запровадження заходів науково-технічного прогресу, грн; З0, З1 — витрати на оплату праці одиниці продукції до і після впровадження досягнень науково-технічного прогресу, грн; ВПнат — обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень до кінця року в натуральних одиницях виміру;

4. Зменшення прямих матеріальних витрат. При цьому для розрахунку суми можливого прибутку застосовують формулу

де ∑РЗп.м — сума прибутку, одержана за рахунок зниження матеріальних витрат, грн; ,  — норма витрат прямих матеріальних ресурсів до і після впровадження досягнень науково-технічного прогресу у натуральних одиницях виміру; Цм — ціна прямих матеріальних витрат, грн; ВП — обсяг виробництва продукції після впровадження досягнень НТП, грн;

5. Зниження умовно-постійних витрат, яке може спостерігатися у зв’язку із зростанням обсягу випуску продукції. Цю залежність можна виразити формулою

∑РЗу.-п = (Ск.с · Чу.-п – Аб) Ку.-п,

де ∑РЗу.-п — сума збільшення прибутку за рахунок зниження умовно-постійних витрат, грн; Ск.с — сума витрат за однією з комплексних статей, грн; Чу.-п — частка умовно-постійних витрат у статтях витрат; Аб — сума амортизаційних відрахувань у собівартості базового періоду, грн; Ку.-п — коефіцієнт темпів приросту обсягу випуску продукції.

6. Підвищення якості продукції — значний резерв збільшення прибутку (табл. 11.13).

Дані табл. 11.13 показують, що у зв’язку із зростанням частки продукції І сорту до 60 %, ІІ — до 40 %, зниженням випуску виробів ІІІ сорту середня ціна реалізації виробу збільшиться на 27,2 тис. грн

Після закінчення аналізу пошуку резервів збільшення прибутку результати узагальнюються. Під час пошуку резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово бути виявлені резерви короткострокової дії.

Таблиця 11.13

Резерви збільшення прибутку за рахунок підвищення
якості продукції виробу А

Використання цих резервів можливе за допомогою розробки системи оперативних заходів.

Додаток 1

Баланс підприємства на 31 грудня 2004 р.

(тис. грн)

Додаток 2

Звіт про фінансові результати підприємства за рік,
що завершився 31 грудня 2004 р.

(тис. грн)

Література

Ефимова О. В. Финансовый анализ. — М.: Бухгалтерский учет, 1996.

Економічний аналіз: Навч. посібник / М. А. Болюх, В. З. Бурчевський, М. І. Горбатюк, за ред. акад. НАНУ, проф. М. Г. Чумаченка. — К.: КНЕУ, 2001. — 540 с.

Ізмайлова К. В. Сучасні технології фінансового аналізу: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2003. — 148 с.

Кондраков Н. П. Основы финансового анализа. — М.: Главбух, 1998.

Кононенко О. Анализ финансовой отчетности. — Х.: Фактор, 2002. — 144 с.

Лахтіонова Л. А. Фінансовий аналіз сільськогосподарських підприємств: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2004. — 365 с.

Мец В. О. Економічний аналіз фінансовий результатів та фінансового стану підприємства: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 2003. — 278 с.

Шеремет А. Д., Сайфулін Р. С., Негашев Е. В. Методика финансового анализа. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 208 с.