2.4.Фактори раціоналізації землекористування

Окремі фактори, які потрібно враховувати при оптимізації зем­лекористування, досить широко досліджені в науковій літературі [14, 25, 26, ЗО, 57]. З врахуванням узагальнення літературних дже­рел і власних досліджень можна сформулювати принципи раціо­налізації землекористування, які слід враховувати при моделю­ванні, а саме:

1.         Комплексне описування всієї екосистеми «земля», включа­

ючи грунтові, кліматичні, гідрогеологічні і інші характеристики.

2.         Максимальна інформативність базових факторів при

мінімальному їх числі.

Надійність, легковимірюваність та стійкість в часі базових

факторів, (характеристик) грунтово-екологічної обстановки.

Ієрархічність структури моделі, яка допускає різні рівні дета­

лізації описування грунтово-екологічної та соціально-економічної

обстановки в землекористуванні.

Наявність характеристик (показників), які враховують особ­

ливості організаційно-економічного фактора.

Проте, даний підхід має досить загальний характер і не врахо­вує ряду важливих факторів. Тому, враховуючи пропозиції В.І.В'ю­на [15] з класифікації факторів підвищення родючості грунтів (про­дуктивності земель в трьох рівнях), пропонується така система факторів раціоналізації землекористування (рис 2.7.):

Це органічний взаємозв'язок землекористування і земельних відносин, який складається під дією факторів другого рівня: еко­системи «земля», людини з її живою і матеріалізованою працею, відносин стосовно власності, технології і економічних інтересів.

Екосистема "земля" - це вихідний фактор, який включає ро­дючість грунту, сонячну енергію, опади і інші погодні умови, які впливають на продуктивність землі. Без участі людини не існува-

49

Розділ 2. Наукові основи раціоналізації землекористування.