§ 1. Суть і завдання прокурорського нагляду за додержанням закону у стадії порушення кримінальної справи

Законність та обгрунтованість порушення кримінальних справ, також як і відмови у їх порушенні в вагомій мірі залежить від правильно організованого прокурорського нагляду за виконанням законів. Суть прокурорського нагляду у цій стадії визначається обсягом повноважень прокурора, які сформульовані у КПК та Законі «Про прокуратуру». Ці повноваження неоднорідні за своїм змістом, але підпорядковані єдиній меті — забезпеченню законності у кримінальному судочинстві. Передусім прокурор виступає як орган нагляду за виконанням законів. Володіючи владно-розпорядчими повноваженнями, він здійснює процесуальне керівництво попереднім слідством і має право скасувати або змінити будь-яке рішення або акт органів слідства, усунути особу, яка проводить перевірку матеріалів. З іншого боку, являючись учасником кримінально-процесуальної діяльності, прокурор має право самостійно приймати заяви та повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини і у необхідних випадках провадити перевірку цих заяв, порушувати кримінальні справи або відмовляти в їх порушенні.

Згідно зі ст. 227 КПК, здійснюючи нагляд за виконанням законів органами попереднього слідства при провадженні ними перевірки, за заявами та іншими повідомленнями, прокурор має право:

1) вимагати від органів дізнання і досудового слідства для перевірки документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини: перевіряти не рідше одного разу в місяць виконання вимог закону про прийом, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини;

2) скасовувати незаконні та необгрунтовані постанови слідчих(посадовихосіб органів дізнання) про порушення або відмову в порушенні кримінальної справи;

3) давати письмові вказівки про проведення огляду місця

119

події до порушення кримінальної справи, а у необхідних випадках особисто проводити цю слідчу дію;

4) порушувати кримінальні справи або відмовляти в їх порушенні. Вказівки прокурора органам дізнання та досудо-вого слідства в порядку та межах, передбачених КПК, є для цих органів обов'язковими. Оскарження цих вказівок вищому прокурору не зупиняє їх виконання.

2. Нагляд за додержанням законів при прийомі,

реєстрації, обліку і розгляді заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини

Суть прокурорського нагляду за дотриманням законів при прийомі, реєстрації, обліку та розгляді заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини полягає в тому, що прокурор зобов'язаний запобігати, виявляти та усувати припущені порушення закону засобами прокурорського нагляду.

Своєчасне та правильне виконання вимог законодавства про прийом, реєстрацію, облік і розгляд заяв, повідомленьта іншої інформації про злочини забезпечує не лише швидке та повне розкриття злочину, але й є гарантією обгрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винниху вчиненні злочину, та запобіганню випадків притягнення не-виннихосіб. Це також важливо для процесу доказування вини обвинуваченого у вчиненні злочину тому, що з бігом часу втрачається актуальність події злочинного прояву, зникають або змінюються докази по справі. Як показує практика, по справах, які порушено в день надходження сигналу про вчинений злочин, тобто по «гарячих слідах»/розкривається 60% злочинів, на другий та третій день відповідно — 16 та 5%.

Проблема дотримання порядку прийому, реєстрації, обліку і розгляду заяв, повідомленьта іншої інформації про злочини є однією з гострих проблем і в сфері практичної діяльності органів дізнання, досудового слідства та оперативно-роз-шукового апарату органів внутрішніх справ. Ця проблема набула гострої актуальності за останні тридцять років після того, як органи внутрішніх справ були наділені функціями щодо провадження попереднього розслідування (ст. 102 КПК) та дізнання як самостійної форми розслідування (ст. 101 КПК). За ними ж збереглися і функції прийому, реєстрації, обліку і розгляду заяв і повідомлень про злочини, а також виконання оперативно-розшукових заходів. Таким чином, в одному державному органі опини-лися об'єднані всі ці різнопланові функції.

Соціальна небезпека приховування злочинів від обліку

120

Ці

надто значна. Це порушення закону породжує безкарність осіб, що вчинили злочини, вони скоюють згодом нові, ще більш небезпечні злочини.

Приховування злочинів від обліку та безкарність посадових осіб, що припустили ці порушення, негативно впливають на осіб, що проводять дізнання, а також на співробітників оперативно-розшукової служби. Крім того, ця негативна обставина не дозволяє державним органам знати істинний стан злочинності, її динаміку та структуру і правильно визначати свою стратегію і тактику щодо боротьби з нею. Разом зі зростанням злочинності збільшується число нерозкритих злочинів, що ще більш сприяє зростанню злочинності та погіршенню її криміногенної характеристики.

Деяка частина приховай ихвід обліку злочинів викривається засобами прокурорського нагляду. В той же час перевірки на місцях свідчать про формальне ставлення окремих прокурорів до виконання своїх обов'язків по перевірці в органах внутрішніх справ виконання законів про прийом, реєстрацію, облік та розгляд заяв та повідомлень про злочини.

Переважна більшість заяв, повідомлень та іншої інформації про вчинені злочини (понад 80%) розглядається органами внутрішніх справ. Існуючий порядок прийому заяв, повідомленьта іншої інформації про вчинений або підготовлю-ваний злочин, регулюється Інструкцією «Про порядок прийому, реєстрації, обліку та розгляду в органах, підрозділах та установах внутрішніх справ України заяв, повідомлень та

про  зДО.чичІ/1  та

наказом МВС України № 500 від 26 листопада 1991 р. Ця інструкція визначає єдиний для орґайів , -підрозділів та уста^ нов внутрішніх справ України порядок прийому, реєстрації, обліку і розгляду заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини та пригоди, а також контролю за їхнім проходженням та обгрунтованістю прийнятих рішень.

Заяви та повідомлення про злочини як джерела відомостей є сигналами про вчинені чи підготовлювані злочини, тобто є приводами до порушення кримінальних справ, передбаченими ст. 94 КПК. До них відносяться: заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості чи окремих громадян, які оформлені згідно з вимогами ст. 95 КПК, повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян, що затримали особу на місці вчинення злочину або з речовими доказами; явка з повинною, що оформлена згідно зі ст. 96 КПК; повідомлення, що опубліковані в пресі; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину, а також інша інформація про події, повідомлення, що надій шла з інших джерел і потребує проведен-

121

ня негайної перевірки з метою встановлення ознак злочину або їхньої відсутності. До неї належать: інформація громадян, представників громадськості та посадових осіб, що поступила по телефону (телефаксу), телеграфу, радіо та телебаченню; повідомлення: персоналу медичних закладів про звернення громадян з тілесними ушкодженнями, походження яких могло бути результатом злочинних дій; працівників паспортних відділів про втрату громадянами паспортів при обставинах, що викликають підозру у вчиненні злочину; співробітників Державтоінспекції про дорожньо-транспортні пригоди, що супроводжувались загибеллю людей, заподіянням їм тілесних ушкоджень чи суттєвими матеріальними збитками, угін транспортних засобів, кримінальні випадки управління транспортними засобами в нетверезому стані; працівників МРЕО про втрату громадянами свідоцтв на право управління автомототранспортом і технічних паспортів на автомобілі при обставинах, що викликають підозруу вчиненні злочину; працівників підрозділів охорони в увімкненні приладів охоронно-пожежної сигналізації; працівників пожежної охорони під час пожежі або спалахування, що могли стати причиною загибелі людей чи заподіяння шкоди їхньому здоров'ю, а також вагомих матеріальних збитків всім видам власності; інші пригоди або факти, що мають відношення до боротьби зі злочинністю та забезпеченню правопорядку; листи страхових закладів про звернення громадян по фактах правопорушень; повідомлення про аварії на виробництві, епізоотії, стихійні лиха, нещасні випадки з людьми чи інші надзвичайні пригоди, а також інша інформація (комерційні акти і таке ін.).

До числа означених повідомлень відносяться також скарги потерпілих у справах приватного та публічно-приватного обвинувачення.

При підтвердженні цих повідомлень складаються матеріали та мотивований рапорт працівника органів внутрішніх справ, що проводив перевірку, внаслідок чого вони набувають самостійного значення як привід до порушення кримінальної справи про злочин, виявлений безпосередньо правоохоронними органами (п. 5 ст. 94 КПК). При надходженні під час перевірки письмових чи усних заяв, повідомлень про злочини, останні реєструються замість рапортів. І-Пр_ийпм інформації прп чппчини^ та- події

здійснюватися

№ черговими. Їxпомічни^^сс^ш1_абр

працівниками, я^сі^зриз^^амен^на.4йргVва^^Яя^ЕГ^тановяе^1^му порядку. Прийняття такої інформації та негайне реагування на неї є обов'язком всіх осіб рядового та начальницького

122

складу міліції, що перебувають при виконанні службових обов'язків. Вони не мають права відмовляти у її прийомі з мотивів обслуговування іншої території, недостатності доказів для вирішення питання про наявність ознак злочину або по будь-яким іншим причинам. При отриманні інформації про злочини або події вони негайно вживають заходи, передбачені відповідними нормативними актами, передають її будь-якими каналами зв'язку до найближчої чергової частини, а після цього діють згідно із вказівками чергового.

Чергові підрозділи пунктів централізованої охорони, пожежних частин, дорожньо-патрульних служб Державтоінспекції, установ виконання покарання, слідчих ізоляторів та ізоляторів тимчасового утримання, лікувально-трудових профілакторіїв, які одержали інформацію про злочини, негайно вживають заходи до її реєстрації та перевірки, по затриманню злочинців, а також негайно повідомляють чергові частини органів внутрішніх справ по територіальності. Окрім цього, в чергові частини органів внутрішніх справ негайно повинна передаватися інформація про злочини та інші події, що надійшла до медичних витверезників, спеціальних комендатур, приймальників та приймальників-розподільників для неповнолітніх Найчастіше заяви або повідомлення про злочини надходять до чергової частини міських та районних відділів внутрішніх справ. При зверненні громадян до черго-вої частини^приймаль^ної органу внггрішшх.сп|зав, дільничого

'іаабоіншощспівробп'ника -заивсг

КрИМІЧаПЬНП-ЛРГМ Ц^У» пі.нгч-гуа«*тша-

давствС"

Посадова особа, що одержала усну заяву, зобов'язана встановити особу заявника, попередити його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий донос та одержати від нього відповідний підпис у протоколі. У випадку явки з повинною, згідно з вимогами КПК, встановлюється особа того, хто з'явився, після чого складається протокол, в якому детально викладається зроблена заява. Протокол-заяву підписує особа, що з'явилася з повинною, та посадова особа, що його склала. В такому самому порядку адміністрація установи виконання покарання зобов'язана оформити явку з повинною про злочини осіб, що відбувають покарання у місцях позбавлення волі. З метою перевірки фактів, про які повідомляється в заяві, адміністрація виправно-трудових установ направляє такий протокол відповідному органу внутрішніх справ.

Інформація про злочини та пригоди реєструється в чергових частинах органів внутрішніх справ черговими або їх помічниками відразу після її надходження, що відбивається в

123

Книзі обліку інформації про злочини та пригоди (КОЗП). При цьому інформація черговим реєструється самостійно, без узгодження з керівництвом органу внутрішніх справ.

КОЗП є документом суворої звітності і зберігається в черговій частині органу внутрішніх справ. Вона повинна бути пронумерована, прошнурована, скріплена печаткою і зареєстрована в канцелярії (у секретаря) органу внутрішніх справ. Всі реквізити КОЗП заповнюються черговим згідно з правилами, надрукованими на обороті її титульного листа. Записи по кожній інформації повинні бути скорочені і разом з тим містити повні дані про те, що і коли сталося; хто, коли і в якій формі повідомив про подію, які вказівки отримані щодо порядку розгляду; які заходи вжито до її перевірки; хто брав участь у розгляді; яке рішення, коли і ким прийняте; інші відомості згідно з реквізитами Книги.

При реєстрації заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини та пригоди, що надійшли в письмовій формі, на них проставляється спеціальний штамп, що вказує назву органу внутрішніх справ, дату їх реєстрації, порядковий номер реєстрацій ного запису та прізвище чергового .Запис здійснює черговий органу внутрішніх справ. (Заява про явку з повинною про злочин, по якому раніше була порушена кримінальна справа, без реєстрації в КОЗП передається особі, що проводить розслідування).

Коли інформація не підтвердилася, працівник, що проводив перевірку і прийняв рішення, складає рапорт і разом з матеріалами перевірки передає його черговому для доповіді начальнику органу внутрішніх справ. На рапорті також проставляються штампи.

Інформація про злочини та пригоди, що надійшла в канцелярію органу внутрішніх справ поштою, телеграфом, телефаксом і таке інше, реєструється як кореспонденція, що входить, про неї доповідається начальнику органу внутрішніх справ чи особі, що виконує його обов'язки. Керівник дає письмові вказівки відносно реєстрації заяви або повідомлення в черговій частині та прийняття рішення про порядок її перевірки. Передача такої інформації службам для її розгляду без реєстрації в черговій частині категорично забороняється.

Слід мати на увазі, що анонімні листи, що містять відомості про вчинення злочину, приготування або спробу вчинити його, не реєструються, а передаються в відповідні служби для використання при розкритті злочинів або їх запобіганні.

Заяви та повідомлення про вчинений злочин, отримані дільничим інспектором або іншими працівниками органів внутрішніх справ, негайно направляються в добовий строк до чергової частини ітам повинні бути зареєстровані. Міжтим ці правила не завжди виконуються, і нерідко одержані дільничим

124

інспектором заяви та повідомлення таку нього і залишаються. В будь-якому випадку без згоди начальника відділу або відділення органу внутрішніх справ вони зареєстровані не будуть.

Регламентованіобов'язки і працівників патрульно-постової служби при прийомі заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини, а також їх діяльність по припиненню злочинів, встановленню і затриманню осіб, що вчинили злочини.

При зверненні громадян з заявою або повідомленням про злочин працівники цієї служби повинні негайно вжити засоби по встановленнюта затриманню правопорушника! повідомити про це оперативному черговому. Якщо вони переконуються в вчиненні злочину, їх обов'язок полягає в тому, щоб забезпечити цілість в незмінності обстановки вчиненого, сліди, знаряддя злочину, інші речові докази.

Проте і патрульно-постова служба не завжди діє так, як указано МВС. Нерідко їхвідомості про вчинений злочин також приховуються від обліку.

Директивами МВСУкраїни встановлено порядок реєстрації заяв, які надійшли до відповідних органів, та повідомлень про злочини. З метою надання законної сили (офіційності) цій дії пропонується кожну заяву та повідомлення заносити в Книгу обліку № 1 заяв та повідомлень про злочини (в органах прокуратури також є журнал и обліку заяв та повідомлень про злочини, в які заносяться відомості, що надійшли до слідчих та прокурорів).

При зверненні громадян в чергову частину, до слідчого, дізнавачаабо іншого співробітника міліціїз усноюзаявою про злочин в обов'язковому порядку оформлюється протокол в відповідності з вимогами кримінально-процесуального законодавства. При цьому заявнику роз'яснюється вщповщальність за завідомо неправдивий донос, про що робиться відповідний запис в протоколі, який посвідчується підписом заявника.

Начальник органу внутрішніх справ зобов'язаний здійснювати щоденний контроль за додержанням встановленого порядку прийому, реєстрації і обліку заяв та повідомлень про злочини. Не обмежуючись усною доповіддю чергового про оперативну обстановку, він в обов'язковому порядку перевіряє правильність ведення записів у Книзі № 1 та Журналі про вчинені злочини. Про це робиться відповідний запис. Щокварталу спеціально створена наказом начальника відділу комісія звіряє повноту обліку та правильності реєстрації заяв та повідомлень про злочини.

Для роз'яснення населенню порядку прийому, реєстрації, обліку і вирішення заяв та повідомлень про злочини в доступних для громадян місцях вивішуються «Правила прийому заяв та повідомлень про злочини». В них зазначаються також

125

номера телефонів служб,  на які покладено контроль за правильним розглядом заяв та повідомлень.

Про зареєстровані на протязі доби заяви та повідомлення про злочини начальник органу внутрішніх справ направляє прокурору району (міста), транспортної дільниці оперативне зведення встановленої форми.

На практиці бувають також порушення встановленого порядку реєстрації та обліку заяв та повідомлень про злочини, що допускаються працівниками органів внутрішніх справ, які виконують обов'язки оперативних чергових. Порушення полягають в наступному:

Черговий, одержавши заяву про злочин, «не поспішає» її реєструвати, а направляє заявника до оперативного уповноваженого карного розшуку або ВБЕЗ (відділ по боротьбі з економічноюзлочинністю), взалежності відхарактеру вчиненого злочину, який й визначає, реєструвати чи нереєструвати заяву. Якщо прийнято рішення не реєструвати дану заяву про злочин,заявнику пояснюється «безперспективність» розшуку злочинця або його переконують не подавати заяву з якихось інших причин («малозначущість» вкраденого, давність вчиненого злочину та ін.).

Це перший і надто розповсюджений канал приховування інформації про вчинені злочини, що нелегко «перекрити», бо ні в яких документах ці «бесіди» із заявником не знаходять свого відображення. Встановити порушення закону в цих випадках можна лише тоді, колипроце повідомить прокурору сам заявник чи обвинувачений, притягнутий до відповідальності за вчинення іншого злочину за умови зізнання ним своєї вини у вчиненому.

Інший, також розповсюджений спосіб укриття злочинів — це списання в наряд заяв і повідомлень про злочини, що надійшли по рапортах оперативного працівника карного розшуку або ВБЕЗ. В рапорті у цьому випадку зазначається, що «наведені в заяві факти перевіркою не підтвердилися» або що «винуватий втому, що трапилося, сам потерпілий...» Потерпілому, як правило, у цьому випадку про прийняте рішення не повідомляється. Якщо потерпілий проявляє наполегливість, то його заява буде згодом зареєстрована, а супутній матеріал про списання до наряду буде знищено.

Прокурору, а також керівнику органу внутрішніх справ піднаглядові ці «списані в наряд матеріали», вони їх повноважні перевірити, а після цього поставити на облік злочин, про який йдеться в заяві.

Практика показує, що в окремих випадках заяви про «неперспективні» для розкриття злочини приєднуютьдо інших кримінальних справ, припинених провадженням, найчастіше за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

126

Для того, щоб виявити це порушення, прокурору належить періодично перевіряти всі кримінальні справи, за якими припинено провадження.

Багато заяв та повідомлень про злочини реєструються несвоєчасно, внаслідок чого зникає актуальність вчиненого злочину, втрачаютьсяаботрансформуються докази винності правопорушника.

Окремі працівники органів внутрішніх справ, укриваючи злочини від обліку, обирають менш небезпечний шлях — відмову у порушенні кримінальної справи. Серед підстав для відмови в порушенні кримінальної справи виступають різні приводи: працівник органів дізнання не боїться відповідальності за незаконну та необгрунтовану відмову у порушенні справи, тим більш, що його ухвала не потребує затвердження прокурором.

Зареєстровані заяви та повідомлення передаються на розгляд начальнику органу внутрішніх справ, який дає відповідні вказівки порушити кримінальну справу, провести перевірку в порядку ст. 95КПК, провести досудову підготовку матеріалів. В Книзі обліку заяв та повідомлень про це робиться позначка, вказується номер і дата порушення кримінальної справи, а при відмові в порушенні кримінальної справи — номер перевірочного матеріалу. Матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи реєструються вЖурналі обліку матеріалів, за якими винесені постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Кожному з матеріалів надається черговий порядковий номер.

За заявоюабо повідомленням про злочин непізнішетрьох діб, а в виключних випадках в строк не більш десяти діб (ст. 95 КПК) повинно бути прийняте рішення про порушення кримінальної справи, про відмову в порушенні кримінальної справи або про провадження у справі досудової підготовки матеріалів за протокольною формою.Перевірені заява чи повідомлення про злочин можуть бути також передані за підслідністю або підсудністю, якщо матеріал про вчинений злочин не підвідомчий органу, що проводив перевірку за цією заявою або повідомленням. В цих випадкаху відповідності зі ст. 97 КПК ці органи зобов'язані вжити засобів до попередження або припинення злочину, а також до закріплення слідів злочину.

Додержання вимог закону про порядокприйому, реєстрації, вирішення заяв та повідомлень про злочини багато в чому визначається рівнем прокурорського нагляду за виконанням законів органами внутрішніх справ. До обов'язків прокурорів входить не лише перевірка додержання органами внутрішніх справ порядку прийому, реєстрації та вирішення заяв та повідомлень про злочини, але й прийняття відповіднихзаходів

127

щодо встановлення цих порушень. У випадку потреби, ставиться питання про покарання винуватих в цих порушеннях працівників органів внутрішніх справ.

Генеральний прокурор України у своїхнаказахвимагає від прокурорів посилення нагляду за дотриманням вимог ст. 10 закону «Про міліцію», утому числі з питань прийому, реєстрації обліку і розгляду заяв та повідомлень про злочини. Здійснюючи нагляд за законністю порушення кримінальної справи, прокурор зобов'язаний не рідше одного разу на протязі місяця перевіряти в органах дізнання та досудового слідства виконання вимог закону про прийом, реєстрацію, облік і розгляд заяв та повідомлень про вчинені злочини або злочини, що готуються (п. 1 ст. 227 КПК).

За необхідності прокурор може дати вказівку про провадження додаткової перевірки, про уточнення обставин, що визначаються завданнями стадії порушення справи. Перед прокурором, який здійснює таку перевірку, стоять завдання:

— перевірити повноту, правильність обліку та реєстрації заяв та повідомлень про злочини, що надійшли до органів внутрішніх справ;

— перевірити додержання термінів як реєстрації повідомлень та заяв про злочини, так і перевірки їх в порядку, встановленому ст. 97 КПК;

— переконатися в законності та обгрунтованості прийнятого рішення за перевіреним матеріалом; чи повідомлені зацікавлені фізичні або юридичні особ и про прийняте рішення за їхніми заявами та повідомленнями. Якщо будуть встановлені порушення закону про порядок прийому, реєстрації і перевірки заяв та повідомлень про злочини, прокурору належить встановити, чи вживалися заходи по попередженню даних порушень, чи є вони достатніми, щоб надалі такі порушення не припускалися.

При перевірці прокурору належить також встановити, чи дотримуються працівниками органів внутрішніх справ вимоги закону щодо забезпечення правтазаконнихінтересів учасників процесу.

Прокурор, здійснюючи нагляд за виконанням законів в стадії дізнання і досудового слідства, як було сказано вище, має повноваження владного характеру, використовуючи які, він успішно виявляє допущені порушення закону та приймає заходи щодо їхнього усунення і попередження в майбутньому.

Передова практика та теорія прокурорського нагляду виробили методику виявлення та усунення порушень закону

128

при прийомі, реєстрації та вирішенні заяв і повідомлень про

вчинені злочини1.

Методика прокурорських перевірок та заходи виявлення допущених порушень закону визначаються як завданнями, що стоять перед прокурором, так і його повноваженнями, закріпленимиуЗаконіУкраїни «Про прокуратуру», кримінально-процесуальному законітау відповідних наказах Генерального прокурора України.

Проведенню перевірки повинна передувати підготовча робота з вивчення прокурором необхідного законодавства та відомчих нормативних актів. Прокурором повинно бути проведено порівняльний аналіз обліково-реєстраційної документації по прийому та розгляду заяв, повідомлень та іншої інформації, а також зіставлено перелік обліково-реєстраційної документації, нарядів і журналів, класифікаторів, проведено збирання необхідних даних про вчинені злочини в районі, місті і таке ін.

Встановлення порушень закону здійснюється, насамперед, шляхом ознайомлення в органах внутрішніх справ з відповідною документацією з обліку, реєстрації та вирішення заяв та повідомлень про злочини. Прокурор перевіряє також заяви та повідомлення, списані в наряд без перевірки як «неперспективні». Предметом його перевірки є також матеріали, по яких винесені постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. Прокурору належить ще перевірити всі припинені кримінальні справи як з реабілітуючих, так і з нереабілітуючих підстав. Окремі працівники органів дізнання та досудового слідства, як було сказане вище, приховують злочини шляхом приєднання до припиненої кримінальної справи заяви або повідомлення про злочин, які ніякого відношення до даної кримінальної справи не мають. Відомо, що з метою здійснення контролю за повнотою і правильністю реєстрації інформації, що надійшла телефоном, в чергових частинах органів внутрішніх справу обласних центрах і великих містах, а також у відділах внутрішніх справ на транспорті робиться її магнітний запис. Тому доцільно прослухати магнітні записи повідомлень «02» і зіставити одержані відомості з зафіксованими даними в офіційних джерелах.

1 Див./наприклад,В.С.Зеленецкий, В.Д.Финько,А.З.Белецкий. Прокурорский надзор за исполнением законов органами внутренних дел при приеме, регистрации, учетеиі разрешении заявлений и сообщений о преступлениях: Учебное пособие. — М., 1988; Басков В. И. Прокурорский надзор: Учебник. — М.: Изд-во: БЕК, 1996. — С. 184—187.

9. 692

129

І

Як правило, ефективним засобом виявлення порушень закону є ознайомлення прокурора з направленнями постраж-далих на судово-медичний огляд, а також із документами пунктів травматології, де фіксується характер, ступінь та механізм одержаних тілесних ушкоджень. ?./ Перевіряючи законність та обгрунтованість утримання підозрюванихвізоляторахтимчасовогоутримання, прокурор у бесіді із затриманими може виявити: за вчинення яких злочинів вони затримані, а після цього перевірити, чи зареєстровані ці злочини.

Шляхом ознайомлення з документацією районних та міських служб у справах неповнолітніх прокурор може виявити факти вчинення правопорушень неповнолітніми. Зіставивши одержані дані з відповідною документацією в органах внутрішніх справ, прокурор встановлює, зареєстровані чи ні ці правопорушення. Аналогічним шляхом прокурор виявляє факти приховування злочинів, коли знайомиться з матеріалами кримінальної міліції органів внутрішніх справ.

При перевірці матеріалів ДАІ прокурор може виявити інформацію про угони автомашин, крадіжки запчастин до автомашин та ін. Аналогічні відомості прокурор може дістати з органів страхування автотранспорту про сплачені страхові суми за викрадені автомашини, а також пошкодження автотранспортних засобів під час дорожньо-транспортних пригод.

Прокурору належить в обов'язковому порядку ознайомитися з актами перевірок відділів внутрішніх справ вищими органами, хоч вони не завжди відображують істинну картину.

Предметом перевірки повинні бути .окремі ухвал и судів з кримінальн их справ, винесені у відповідності зі ст. 23 КПК про порушення закону, припущені при прийомі, реєстрації та розгляді заяв та повідомлень про злочини; правильність і своєчасність реагування на ці порушення.

Виявити порушення закону можна при прийомі громадян, під час зустрічей з колективами трудящих, шляхом ознайомлення з публікаціями в пресі та повідомленнями по радіо і телебаченню.

При встановленні фактів приховування злочинів від обліку прокурор вживає заходи щодо їхньої негайної реєстрації та обліку. Від винних у порушенні закону у кожному випадку одержується пояснення. Після цього прокурор вимагає зареєструвати злочин; порушує кримінальну справу, якщоєдля цього привіди і підстави; скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та доручає провести по неї дізнання або попереднє слідство; ставить питання про покарання винниху допущенихпорушенняхі вжиття заходів щодо

130

запобігання подібних порушень в майбутньому. У необхідних випадках прокурор вносить подання керівнику органу внутрішніх справ про усунення порушень закону. При виявленні ознак злочину прокурор має право порушити проти винних кримінальну справу.

При правильно організованому прокурорському нагляді здійснюється контроль за виконанням вимог прокурора щодо усунення виявлених порушень закону про порядок прийому, реєстрації, обліку і розгляду заяв та повідомлень про вчинені злочини.