§ 5. Попередження правопорушень серед неповнолітніх засобами прокурорського нагляду

Профілактична роль прокурорського нагляду особливо яскраво проявляється в діяльності прокурорів щодо запобігання злочинам та іншим правопорушенням, які скоюють підлітки. При цьому головна увага прокурора повинна звертатися на те, як виконують свої обов'язки у цій частині такі органи контролю, як служби у справах неповнолітніх, а також органи освіти, адміністрація закладів освіти. Більш предметному проведенню наглядових заходів сприяє аналіз

7.692

97

злочинів та інших правопорушень, за матерілами якого про? курор може зробити визначені висновки щодо їх причин та умов, що їм сприяють. До таких причин, зокрема, відносяться, відсутність належної уваги до «важких» підлітків, які схильні до правопорушень, розповсюдженість у підлітковому середовищі наркоманії, п'янства, а в останній час — і проституції, діяльність дорослихпідбурювачів, які втягують дітей та підлітків у злочинну та іншу противоправну діяльність.

Серед контролюючих органів у сфері застосування законодавства про неповнолітніх ключове місце займають органи таслужбиусправахнеповнолітніх, які створені у відповідності з Законом від 24.01.95 р. На них покладено здійснення контролю за додерЖанням.усіхзаконодавчихта інших нормативних актів, які стосуються підлітків. Але найбільше місце посідає в їх діяльності робота щодо запобігання правопорушенням та •бездоглядності неповнолітніх, координації дій державних органів та громадських організацій з цих питань. Ці органи розробляють та здійснюють заходи щодо забезпечення прав, свобод та законних інтересів неповнолітніх, запобіганню вчинення ними правопорушень, контролюють виконання цихзаходів, а такожумови утримання та виховання підлітківуспеціальнихзакладах для неповнолітніх, організацію виховної роботи в навчально-виховних та позашкільних закладах, за місцем проживання.

На базі інспекцій у справах неповнолітніх Міністерства внутрішніх справ утворена кримінальна міліція у справах неповнолітніх, метою діяльності якої є соціальний захист та профілактика правопорушень серед осіб, які не досягли 18-літнього віку. До її складу входять приймальники-роз-подільники для неповнолітніх.

Кримінальна міліція у справах неповнолітніх зобов'язана:

проводити роботу, пов'язану з запобіганням правопорушень серед неповнолітніх;

виявляти, припиняти та розкривати злочини, вчинені неповнолітніми;

здійснювати досудову підготовку матеріалів про злочини, вчинені неповнолітніми, проводити дізнання у межах, визначених Кримінально-процесуальним законодавством;

здійснювати розшук неповнолітніх, які залишили сім'ї, навчально-виховні заклади та спеціальні установи для неповнолітніх;

розглядати у межах своєї компетенції заяви та повідомлення про правопорушення, вчинені неповнолітніми;

виявляти причини та умови, які сприяють здійсненню правопорушень неповнолітніми, вживати заходів до їх усунення, брати участь у правовому вихованні учнів;

повертати підлітків до місць постійного мешкання, навчання або направляти їх до спеціальних установ для неповноліт-

98

ніх, затримувати та повідомляти про неповнолітніх, які були підкинуті аб о заблукал и, залиш или сім' ю, навчал ьно-виховний заклад;

вести профілактичний облік неповнолітніх;

виявляти дорослих, які залучають неповнолітніх до злочинної діяльності, проституції, наркоманії, жебракування, а також осіб, які займаються виготовленням та розповсюдженням порнографічної продукції, видань, які пропагують насильство, жорстокість, сексуальне розпутство;

надсилати до відповідних служб у справах неповнолггніх відомості про неповнолітніх, які повернулися із загал ьноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації, та скоїли правопорушення, за яке вжиті заходи громадського впливу або адміністративне стягнення; вживають спиртні напої або допускають немедичне вживання наркотичних та запаморо-чуваних засобів; у віці до 16 років систематично кидають сім'ю, спеціальні навчально-виховні заклади, —для взяття їх на облік та проведення з ними профілактичної роботи, а також інформувати вказані служби про необхідність застосування до них заходів впливу або захисту;

надавати допомогу органам освіти та охорони здоров'я у підготовці відповіднихдокументів щодо оформлення особистих справ неповнолгтніх, які направляються до загальноосвітніх шкіл та професійних училищ соціальної реабілітації.

Підчас перевірки виконання законів органами кримінальної міліції прокурору треба звернути увагу на реалізацію цим органом наданих законом повноважень щодо соціального захисту та профілактики правопорушень серед неповнолітніх, законність взяття на профілактичний облік неповнолітніх (звільнених з місць позбавлення волі, засуджених, у відношенні яких виконання вироку про позбавлення волі відстрочено, а також засуджених умовно або до виправних робіт; звинувачених у скоєнні злочину і не взятих під варту під час попереднього слідства; скоївших злочин, але звільнених від кримінальної відповідальності внаслідокзастосування заходів громадського впливу, акту про амністію, до яких застосовані примусовізаходи виховного характеру, атакожті, які вчинили суспільне небезпечні діяння до досягнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність; звільнених з спеціальних навчально-виховних закладів; яким лікувальним закладом встановлено діагноз «наркоманія»).

Підвищенню ефективності заходів запобіжного впливу на неповнолітніх і одночасно їхнього захисту від незаконного та необгрунтованого обмеження їхньої свободи сприяє нагляд за додержанням законів у приймальниках-розподільниках для неповнолітніх. Заходи адміністративного примусу, які застосовуються посадовими особами цих установ, повинні бути направлені перш за все на запобігання бродяжництва

99

серед підлітків, які залишають сім'ї під впливом несприятливих соціальних факторів. При проведенні перевірок у цих установах прокурори встановлюють наявність підстав для розташування у прийомник-розподільник та утримання там підлітків для встановлення їхньої особи, повернення батькам або вирішення питань, пов'язаних із притягненням до відповідальності за правопорушення, законність та повноту заходів виховного впливу до неповнолітніх під час їхнього перебування у приймальниках-розподільниках1. Предметом прокурорської уваги є також законність заходів щодо влаштування, повернення в сім'ї або до дитячих установ дітей, які залишилися без батьківського піклування або піклування осіб, що їх замінюють.

Перевірки виконання законодавства про боротьбу з пияцтвом та наркоманією, а також проституцією серед неповнолітніх можуть дати позитивний ефект, як правило, лише тоді, коли вони носять комплексний характер, охоплюючи діяльність щодо застосування відповідних законодавчих актів службами у справах неповнолгтніх, органами освіти, охорони здоров'я та ін. Перевірки з цих питань проводяться з врахуванням розловсюдженості подібних правопорушень у підлітковому середовищі та їхньої ролі як кримінального фактору. Для цього прокурори можуть витребувати із вказаних органів узагальнюючі інформації про розповсюдженість правопорушень, копії відповідної статистичної звітності (п. 2 ч. І ст. 20 Закону). Неповнота та суперечливість такої інформації, якою володіють різні органи (наприклад, служба у справах неповнолітніх та міські, районні лікарні про кількість підлітків, які вживають наркотичні речовини) свідчить про відсутність належної взаємодії між ними у боротьбі з вказаними правопорушеннями і про те, що до таких підлітків не застосовуються належні заходи медично-правового характеру. Для того, щоб уникнути підміну органів управління та контролю, прокурор, враховуючи відомості про неналежний стан профілактики правопорушень в окремих трудових колективах, навчальних закладах або населених пунктах, може вимагати проведення перевірок на цих об'єктах силами вказаних органів (п. З ч. І ст. 20 Закону). Такі перевірки, наприклад, можуть проводитися щодо додержання підприємствамиторгівлізаборони на продажспиртних напоїв підліткам та молоді у віці до 21 року.

Під час реагування на виявлені порушення законодавства про запобігання правопорушень серед підлітків, прокурор використовує увесь комплекс повноважень, які йому надані

' Про нагляд за законністю поміщення до приймальни-ків-розподільників для неповнолітніх осіб, які вчинили суспільне небезпечні діяння — див. § 6 цієї глави.

100

законом. При цьому особлива увага, з врахуванням особливостей предмету та характеру нагляду, повинна бути приділена забезпеченню інформованості населення про заходи, які вживаються прокурором, з тим, щоб підвищити їхню профілактичну спрямованість. Надбанням громадськості перш за все повинні стати відомості про безвідповідальність, формальне, байдуже ставлення посадових осіб до виховної роботи з підлітками. Що стосується відомостей про неповнолітніх правопорушників, прокурору слід керуватися Мінімальними стандартними правилами ООН щодо відправлення правосуддя у відношенні неповнолітніх, законами «Про друковані засоби масової інформації (друк) в Україні», «Протелебачення і радіомовлення», якими заборонено оприлюднювати у засобах масової інформації відомості, які б могли вказати на особу неповнолітнього правопорушника.