§ 6. Особливості прокурорського нагляду за додержанням кримінально-процесуального законодавства та законодавства, яке регламентує діяльність установ, що застосовують заходи примусового характеру відносно неповнолітніх

При здійсненні нагляду за додержанням закону під час розслідування кримінальнихсправу відношенні неповнолітніх прокурор вирішує ті ж завдання та використовує такі ж самі повноваження, які і підчас нагляду за розслідуванням взагалі. Однак при цьому враховується специфіка правового статусу підлітків. Розділ VIII КПК містить норми, які відображають особливості провадженняу справах про злочини неповнолгтніх. Вони (особливості) визначають ірсобливості прокурорського нагляду за розслідуванням цих справ, який здійснюється на всіх його стадіях.

Перш за все, прокурор повинен спостерігати, щоб під час провадження попереднього слідства обов'язково з'ясовувалися: вік неповнолітнього (щоб запобігти притягнення до відповідальності осіб, які не досягли встановленого законом віку кримінальної відповідальності), стан його здоров'я та

1 Під місцями застосування заходів примусового характеру у даному випадку слід мати на увазі слідчі ізолятори, виховно-трудові колонії, загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації неповнолітніх, приймальники-розподільники для неповнолітніх.

101

загального розвитку (для визначення ступеню осудності), характеристика особи, умови життя та виховання, обставини, які негативно впливають на підлітка, наявність дорослих підбурювачів та інших осіб, які втягли неповнолітнього у злочинну діяльність (ст. 433 КПК). Оскільки вказані обставини, які впливають на міру покарання та усунення причин та умов, що сприяють здійсненню злочина, відносяться до предмета доказування за кримінальною справою, можливе їхнє нез'ясування є підставою для повернення прокурором справи на додаткове розслідування.

Якщо суспільне небезпечне діяння вчинила особа у віці від 11 років до настання віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, то слідчий виносить мотивовану постанову про припинення справи та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Справа разом з постановою надсилається прокурору, від якого залежить наступне направлення її на розгляд суду (ч. 1 ст. 73 КПК). Якщо встановлено, що особа, яка вчинила у віці від 11 до 14 років діяння, передбачене ст. 71 КК (тобто тяжке суспільне небезпечне діяння), і її необхідно у зв'язку з цим негайно ізолювати, то за постановою слідчого або органу дізнання, яке санкціоноване прокурором, вона може бути поміщена до приймальника-розподільника для неповнолітніх на строк до ЗО діб {ч. 2 ст. 73 КПК). Що стосується підлітків, які досягли віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, то вони, якщо злочини не мають великої небезпеки, можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності з наданням за критих справ на розгляд суду. Відповідно до ст. 9 КПК прокурор вирішує питання про направлення такого діла до суду для вирішення питань щодо застосування до неповнолітнього одного із заходів примусового характеру, передбачених ст. 11 КК (передача під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, на поруки громадській організації або трудовому колективу, а також окремим громадянам, направлення до спеціального навчально-виховного або лікувально-виховного закладу для дітей та підлітків).

Прокурор при здійсненні нагляду повинен також вжити усі необхідні заходи до того, щоб органи розслідування забезпечили захист неповнолітнього обвинуваченого, враховуючи, що у справах щодо неповнолітніх відмова від захисника неприпустима (ч. 2 ст. 46 КПК). Особливо важливо забезпечити участь захисника, як це передбачено законом, або у момент пред'явлення неповнолітньому обвинувачення, або,з моменту оголошення йому протоколу затримання чи постанови про застосування запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, але не пізніше, ніж 24 години з моменту затримання, або у справах про суспільне небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми, які не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність — з моменту ознайомлення

102

неповнолітнього, його батьків чи осіб, які їх замінюють, з постановою про закриття справи та з матеріалами справи, а у випадку поміщення неповнолітнього до приймальника-розподільника— не пізніше 24 години з моменту поміщення (ч. 2 ст. ч. 5 ст. 44 КПК).

Особливо уважно повинен підходити прокурор до вирішення питання про можливість взяття під варту неповнолітнього, виходячи этого, що цей захід може застосовуватися до підлітків тільки у виключних випадках (ст. 434 КПК). Відповідно до ст. 157 КПК прокурор, його заступник повинні перед прийняттям такого рішення обов'язково допитати неповнолітнього. При цьому прокурор може не погодитись із рішенням слідчого і дати йому письмову вказівку про об рання іншого запобіжного заходу, зокрема такого, що не застосовується у відношенні дорослих обвинувачених (передача неповнолітнього під нагляд батьків, опікунів, піклувальників або адміністрації дитячого закладу —ст. 436 КПК). Якщо все ж таки прокурор з врахуванням важкості злочину та інших обставин санкціонує арешт неповнолітнього, він повинен спостерегти затим, щоб про це, як і про затримання неповнолітнього, було повідомлено його батькам або особам, які їх замінюють.

Під час перевірки кримінальних справ прокурор також з'ясовує, чи додержана вимога ст. 438 КПК в частині пред'явлення обвинувачення неповнолітньому у присутності захисника. Це стосується і пред'явлення матеріалів справи неповнолітньому обвинуваченому (ст. 440 КПК).

Закон не передбачає обов'язкової участі прокурора як державного обвинувача у справах про злочини неповнолітніх, однак така необхідність може бути визнана судом. На практиці прокурори у більшості випадків підтримують обвинувачення за такими справами з врахуванням їхньої громадської значущості, а також з метою підвищення виховного впливу судових процесів. Участь прокурора обов'язкова при розгляді судами справ щодо неповнолітніх у порядку, передбаченому ст. 73 або ст. 9 КПК, тобто про застосування заходів виховного характеру до неповнолітніх (ч. 2 ст. 447 КПК). При цьому прокурор не виступає у ролі обвинувача, а лише висловлює свою думку про застосування вказаних заходів.

У відповідності зі ст. 35 Закону «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний вживати заходи до захисту інтересів держави та суспільства, прав та законних інтересів неповнолітніх, причому не тільки підсудних, а й потерпілих, свідків, інших учасників процесу, до усунень порушень закону, від кого б вони не виходили, утому числі і від суду. Робить він це шляхом використання повноважень, закріплених у КПК (заявления клопотань, принесення зауважень на протоколи судових засідань, внесення касаційнихта окремих подань, принесення протестів у порядку нагляду).

103

Прокурорський нагляд за додержанням законів у слідчих ізоляторах, виховно-трудових колоніях для неповнолітніх, спеціальних навчально-виховних та лікувально-виховних закладах для дітей та підлітків націлений на забезпечення законності під час знаходження там неповнолітніх, додержання встановленого порядку та умов утримання або відбуття покарання в цих закладах, прав підлітків та виконання ними своїх обов'язків (ч. 1 ст. 44 Закону). При цьому необхідно враховувати різницю між режимом тримання неповнолітніху виховно-трудових колоніях та виховних установах.

При проведенні перевіроку вказаних місцях застосування заходів примусового характеру, в яких можуть брати участь представники служб у справах неповнолітніх, органів освіти, охорони здоров'я, працівники відділів прокуратур з нагляду за додержанням законів про права неповнолітніх і за додержанням кримінально-виконавчого законодавства, міських та районних прокуратур, перевіряючі знайомляться з наказами та розпорядженнями адміністрації цих установ, іншою документацією, опитують осіб, які там утримуються, при необхідності проводять бесіди з їхніми батьками та законними представниками. Під час перевірок встановлюється: законність тримання в цихустановахосіб, вживаються заходи до їх негайного звільнення у разі відсутності законних підстав до їх утримання; додержання вимог закону і заснованих на ньому правил та нормативів щодо забезпечення здорових та безпечних умов тримання неповнолітніх, їх нормальний розвиток; додержання режимних правил, законність застосування заходів дисциплінарного впливу до неповнолітніх; додержання трудового законодавства у відношенні підлітків, які працюють, та законодавства про освіту.

Особливу у вагу при перевірках слід звернути на законність заходів, які вживають посадові особи примусових закладів для неповнолітніх щодо запобігання правопорушень з боку вихованців. При цьому заходи прокурорського нагляду повинні бути спрямовані на викорінення фактів перевищення влади з боку персоналу установ щодо підлітків, які примусово там утримуються. Як відомо, реакцією на таку поведінку працівників цих закладів з боку неповнолітніх є масові безладдя, каліцтво, самогубство та ін. Запобіганню цих негативних явищ сприяють такі заходи, які вживаються за вимогою прокурора, як забезпечення належних умов утримання, харчування та ін.

Прокуратурою також перевіряється обгрунтованість подань адміністрації місць тримання неповнолітніх щодо умовно-дострокового звільнення з виховно-трудових колоній та відмов у таких поданнях. Прокурори беруть участь у розгляді судами справ про умовно-дострокове звільнення та

^у встановленому порядку ставлять питання про перегляд

"ухвал з цих питань.

104